Живу я в невеличкому містечку, з чоловіком Олегом довго працювали, аби отримати квартиру. Двокімнатна квартира, в хорошому районі і досі ще в не поганому стані, але скільки ж сил і здоров’я вона нам вартувала.
Попри те, що ми складали на квартиру, ми ще й ростили двох дітей дівчинку Олю та хлопчика Олександра.
На щастя, ті часи вже позаду. Оля навчалася в коледжі в Києві там і залишилася, бо знайшла хлопця Марка, а згодом і вийшла за нього заміж.
А синок пішов в медичний університеті в Тернополі. Оскільки наша область була не далеко, то Саша хоч і жив у гуртожитку, але на вихідні завжди приїздив додому. В той період, коли син вчився на хірурга, то познайомився з дівчиною, Лілею.
За словами синочка, йому дуже пощастило, адже дівчина просто чудова і до того, ще й популярна серед хлопців.
Звісно я раділа за Сашка, але мене трішки насторожив той факт, що Ліля має багато уваги від чоловіків, все-таки, вона ж може піти до когось іншого.
Але ці думки я стала відганяти, особливо після того, як дізналася, що син хоче зробити їй пропозицію.
Ну що я вам скажу, я була рада, весілля було чудовим. А після свята невістка перебралася до нас. Хороша дівчинка, правда прийшлося вчити її довго, що і як треба робити.
Загалом я бачила, що вони закохані і добре ставляться одне до одного, але потім сталося те, що змінило всіх.
24 лютого 2022 року почалося вторгнення.
Це, думаю, найважчі часи за весь час.
Мій син у зв’язку із спеціальність мав свій фронт.
І спочатку Сашко працював там, де і раніше, але роботи в нього стало набагато більше.
Потім він взагалі чуть не перебрався жити на роботу. А ще пізніше його відправили ближче до лінії зіткнення.
В цей час я просто місця собі не знаходила. Моя невістка теж трохи переживала, але потім я почала помічати, що Ліля веде себе дивно.
Зняла обручку, часто пропадає вечорами. За її словами вона просто ходить гуляти з подругами, але щось мене це насторожує.
Чи бува не появився в неї якийсь залицяльник? Все-таки дівчина молода, красива, струнка, без дітей і чоловіка поруч.
На всі мої питання невістка знаходила пояснення. Але мене найбільше стурбувала одна ситуація.
Вчора заходжу я в кімнату до Лілі, бо хотіла щось в неї запитати, а вона з кимось дуже ніжно розмовляє. Ще й зайчиком називає.
Помітивши мене, невістка швидко сховала телефон, за її поясненнями це була просто подруга. Після цього ввечері Ліля пішла гуляти і нічого мені не сказала. Чекала, чекала я її, і вирішила піти спати. А ось нині зранку встаю, а невістки досі нема. На телефон не відповідає.
Я вже подумала дзвонити в поліцію, аж тут заходить вона, ще й в дуже в хорошому настрої.
Невістка і говорити зі мною не захотіла. Єдине, що сказала, це була у подруги в неї і заночувала.
Але мені дуже це не сподобалося. Не подзвонила, не попередила.
Можливо, в неї появився інший? Можливо, хтось може забрати в мого сина дружину?
Як мені дізнатися правду? Що ви думаєте, чи є в невістки хто іще?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- На кухні, обійнявши голову, сидів Борис, а над ним заводила мама. Виявляється, Анна, дружина брата, подала на розлучення. – Я в одних шкарпетках від неї пішов. Ні на що не претендую, а вона ще хоче на аліменти мене подавати? – А що такого ти купив, може цю квартиру? Чи хоча б ремонт зробив? – І тут включилася мама. – Як, Лідо, ти язика прикуси! А утюг разом з дошкою хто купляв? – Ви б ще набір з горняток згадали, який зі свого серванту витягнули і невістці передарували
- Коли я злягла з температурою, то запитала по телефону у зятя, чи може він купити мені трохи їжі та піти в аптеку. Він це зробив. Мені здається, він був дуже щасливий мені допомогти. Але вже ввечері Анна зателефонувала і сказала, як я смію її чоловіка використовувати в своїх цілях. Вона навіть не запитала, як я себе почуваю, чи чи потрібно мені ще щось. Я відчуваю від неї великий холод. Та незважаючи ні на що, я повинна мовчати, бо інакше Анна заборонить мені бачитися з онуками
- Під час розмови з донькою про майбутніх онуків, я почула те, чого найбільше боялася. Вероніка сказала, що не хоче мати дітей, мовляв, від них немає жодної користі і взагалі, я можу про це забути, адже нова посада доньки передбачає, що дітей в неї не буде ще років зо три. Не знаю, що робити. Як пояснити дорослій доньці, що діти це чудово? Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило