– Віка на рік старша за тебе, ще й з села! Невже ти не можеш знайти і одружитися на місцевій панянці, як я? Он, ти тільки глянь на мою Інку! Ну золото, а не жінка, – говорив я брату.

Тепер я дуже шкодую за ці слова, бо в брата з роками життя налагодилося, а ось в мене все котиться в прірву.

Недавно мама до Івана їздила. Я ж зателефонував, щоб спитати, як справи.

– Ой, Павлику. Все добре! Іван мене на вокзалі зустрів. Дома в них такий затишок. Віка на своїй кухні такі шедеври готує. Діти доглянуті, на гуртки ходять, всім цікавляться.

А я сів в нашій однокімнатній квартирі і з пательні яєшню їм, яку сам і приготував.

Хоч плач, але ж сам собі таку долю вибрав.

Ми з Іваном брати близнюки. Завжди разом, а коли подорослішали, то і дівчат собі майже в один момент знайшли.

Я ж познайомився з Інною. Красива, мала свою автівку, гарні сукні, взуття на підборах, завжди при параді. Я не міг нею налюбуватися і тим, як же мені пощастило.

Інна на чотири роки від мене молодша. Ну краса, а не дружина.

Іван же зустрів Віку, яка на рік від нього старша, ще й з села.

Одягатись Віка гарно не вміла, автівки, як в моєї Інки не було.

Я казав, і не раз, щоб кидав її і шукав кращу, але брат мене не слухав, бо закохався.

Ну, це його життя, – подумав я.

В Івана рік за роком народилось двоє діток. Ми ж з Інною жили для себе і з цим не спішили.

Так дочекалися, що коли захотіли стати батьками, зрозуміли, що не все так легко.

В один момент Інна втратила роботу, прийшлось продати її автівку. Жили ми в моїй однокімнатній квартирі.

Інна з кожним роком все себе “закидала”. Вже переді мною не була ця біловолоса красуня.

Також Інна перестала готувати. В квартирі також порядок наводив лише я.

В брата ж все навпаки. Його Віка ніби розквітла. Вона пройшла якісь курси, після яких відкрила свій салон краси.

Вони побудували шикарний будинок, діти, запах вареників і червоного борщу.

Я лише заздрив Івановому щастю.

А недавно до Івана мама поїхала гостювати.

Віка зустріла її з накритим столом.

– Синок, Віка і солянку таку смачну приготувала і салат і навіть холодець сама зварила, такий смачний.

Я сидів над яєшнею, яку сам приготував і ковтав слюнку.

Ось вам і одружилися два брати.

Я на красуні, а Іван на дівчині з села.

Як же я колись помилився у своєму виборі…

Автор – Карамелька

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!