Віктор одружився рано. Практично відразу після випуску з дитячого будинку. Позначилося його бажання мати власну сім’ю. В дитинстві його покинули батьки, а потім через пляшку опинилися в іншому світі. Нікого рідного більше у Віті не було.
В дитинстві хлопчик мріяв про те, що одного разу по нього прийде пара гарних і добрих людей і забере його додому. Але, на жаль, його не всиновили, і дім у Віті так і не з’явився.
Але, хоч і важке було у хлопчика дитинство, не було в ньому образи на світ і людей, ріс Вітя добрим, нехитрим і людяним. Дехто його добротою користувався, але він на них не ображався.
Після дитячого будинку хлопець вступив на зварювальник в одне з училищ міста. А потім зустрів на вулиці симпатичну дівчину, на перший погляд добру і привітну. І якось зрослося все між ними.
Скоро Віктор і Леся одружилися, жили у її мами.
Теща, до слова сказати, Віті попалася чудова. Марія Степанівна прийняла хлопця як рідного. З нею і поговорити можна було і посміятися. Та й рада Марія Степанівна слушну могла завжди дати, при цьому нітрохи не нав’язуючи свою думку.
Віктору після закінчення училища вдалося влаштуватися зварювальником на завод. Орендували окрему квартирку з дружиною, трохи згодом народилася дочка Каміла.
Начебто – живи і радій. Сім’я, яку він так бажав, у нього, нарешті, була. Але щось перестали клеїтися відносини з дружиною. Леся перестала з ним розмовляти, на всі розпитування відповідала щось незрозуміле.
І, врешті-решт, пішла, залишивши йому записку на столі і Камілочку на додачу. У записці зазначалося, що Вітя – людина недалека, нічого в цьому житті не досяг. І дочка, швидше за все, виросте такою ж, тому вона їй не потрібна.
Вітіна самооцінка різко скотилася вниз. Якби не теща, то, можливо, він би не справився тоді.
Але Марія Степанівна розслабитися хлопцеві не дала. Прийшла, вилаяла по-материнськи, змусила на роботу вийти, а то він тиждень не з’являвся після втечі дружини.
Камілочку теща взяла на себе. У садок водила, їсти готувала. Та й прала на них обох. Словом, допомагала, чим могла.
І ніяк не могла літня жінка зрозуміти, чому її дочка кинула цього доброго і працьовитого хлопця?
Якось Вітя прямо запитав у Марії Степанівни, чому вона з ним так возиться, адже її донька з ним не живе.
“Але це вона з тобою розлучилася, а не я!”, – сміхом відповіла теща.
Подобався їй цей хлопчина, хорошим він був. Хотіла б Степанівна сина такого мати, та народила дочку-вертихвістку. Вірніше, народжувала нормальну, а вертихвісткою вона пізніше стала, в процесі дорослішання.
Десь місяці через чотири Леся заявилася і почала у чоловіка вибачення просити.
Добрий Вітя мало не зробив цей хибний крок. Але тут на шляху дочки встала мати. Вона просто сказала:
“Синку, я їй не вірю. Обдурила один раз – обдурить і знову. Ми тобі кращу дружину знайдемо, ту, яка дійсно любити буде!”.
І зрозумів тут Віктор, що немає у нього тепер тещі. Є мати, добра і турботлива…
А дружину він знайшов через два роки після розлучення з Лесею. Вже 10 років вони разом, Ніна стала чудовою дружиною Віктору, мамою для Каміли, помічницею Марії Степанівні. Народили вони спільного синочка Назарчика.
А Леся десь завіялася в Іспанію на заробітки, і лише раз на рік, у День народження дочки, переводить матері на карту певну суму для Каміли.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
