Вікторія приїжджала в дитячий будинок щодня, одночасно вона збирала документи на усиновлення. Вікторії пощастило, оскільки її чоловік Михайло – полковник поліції, і процедура усиновлення пройшла швидко, через два місяці Дениско вже жив удома, у великій дитячій кімнаті, в якій було море іграшок.

Мхайло відразу прив’язався до Дениса, виявилося, що у них багато спільного, Михайло. попри поважну посаду, дуже любив малювати, Дениско теж, Михайло любив шахи, прийомний син теж, в свої п’ять років він непогано грав.

Денис розповів, що його навчив грати мамин чоловік, це був єдиний чоловік, який і займався з Дениском і годував його, а іноді вони навіть ходили в парк, але через два місяці мама його вигнала…

Михайло любив нічні прогулянки містом або посидіти на даху, а Денисм, коли темніло, сідав на вікно і дивився вдалину. Михайло почав брати хлопчика на нічні прогулянки, і дуже скоро вони зовсім подружилися і у них не залишилося ніяких таємниць, Михайло записав Дениса в школу єдиноборств і вчив захищати слабких, а ще він купив синові цуценя вівчарки через поліцейський кінологічний центр.

Віка не могла натішитися на своїх чоловіків, а скоро вона дізналася, що і сама при надії. Ця новина окрилила всіх, Михайло просто літав від щастя:

-У мене є найкращий син, ще б сонечко-доньку – і щасливіших за нас нікого не знайдеш!

Денис стрибав від радості, вперше за півроку він назвав Вікторію мамою:

– Матусю, народи, будь ласка, сестричку, я буду про неї піклуватися і захищати її! А якщо все таки народиться братик, я буду його вчити захищати слабких!

Вікторія пишалася своїми хлопцями, очікування малюка пройшло не надто спокійно, але у визначений термін народилася здоровенька дівчинка Злата, Денис сам обирав для сестрички ім’я, він навіть спеціально навчився читати, що б знайти найкрасивіше ім’я для дівчинки.

Йшов час, Денис дійсно дбав про сестричку, він годував її, навіть купав, якщо мама дозволяла. Маленька підросла, їй виповнився рік, Златка навчилася якраз ходити, і вони вирішили відсвяткувати перше свято дівчинки в парку розваг.

Коли дорослі сиділи за столиком, а діти гралися поруч, Злата побачила мильні бульбашки і побігла за ними, раптом з боку вискочила велика собака і бігла прямо на дитину. Денис не злякався і побіг навперейми до собаки, дорослі навіть не встигли відреагувати. Великий, злий пес накинувся на хлопчика, Михайло кинувся рятувати сина, а Віка схопила на руки доньку. Михайло абияк зміг відтягти сина від собаки, а далі – швидка допомога, реанімація, лікарі навіть не могли одразу сказати,  вибереться Денис, чи ні…

Через кілька днів Денис прийшов до тями, в цю мить Вікторія якраз чергувала біля ліжка сина. Перші слова Дениса зворушили Віку:

– Златка жива?

-Не переживай, синку, зі Златою все добре, ти справжній чоловік, справжній боєць, я пишаюся тобою! Але прошу, не роби так більше, ти нас з татом так налякав!.. – І Віка дозволила собі заплакати…

Через два місяці Денис повернувся додому, Златка дуже скучила за братиком, вона ходила за ним по п’ятах майже два тижні, не відходила ні на крок, а коли Денис йшов на заняття, вона кожні п’ять хвилин бігала до дверей і питала:

-Ди?

А Вікторія з Михайлом сміялися і відповідали:

– Скоро, зовсім скоро твій братик повернеться! Лише трішечки почекай, маленька!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!