Ведуча “Сніданку з 1+1” Людмила Барбір розповіла про свої емоції під час повномасштабного вторгнення. За словами Барбір, війна її застала під час зборів на роботу. У той день саме ведучі “Сніданку з 1+1” стали тим інформаційним рупором, з якого почався усім вже відомий марафон новин.
“Ми виходимо нашою четвіркою в прямий ефір: Неля Шовкопляс, Єгор Гордєєв, Руслан Сенічкін та я. По факту з цього і почався великий марафон новин. Була неймовірна кількість інформації звідусіль, але ми намагались розібрати її по крупинках та аналізувати”, – розповіла Барбір.
Після ефіру разом із чоловіком Барбір прийняла рішення відвезти свого сина до бабусі на захід України. Проте вже наступної доби родина поверталась до Києва, та вже в’їхати до столиці було дуже проблематично.
В результаті Барбір залишилась у місті одна, оскільки майже одразу чоловік пішов до ТрО.
Щодо морального стану сина телеведучої – Тараса, якому наразі 11 років, Барбір зізналась, що її дуже тривожила його поведінка та реакція на усі події. Вона весь час була із сином на зв’язку, проте до нього було дуже важко достукатись та Тарас мало йшов на контакт.
“Син був наче колючий їжак, відповідав на запитання “так”, “ні” або “не знаю”. І це мене лякало. Згодом зрозуміла, що мені просто потрібно змінити формат діалогу. І почала йому розповідати прості речі, як минув мій день, що було позитивного.
Авжеж, я розповідала й про події, що відбуваються, проте не нагнітала обстановку, більше перемикалась на повсякдення. Лише десь за місяць він оговтався і повністю розкрився. З захопленням відеозв’язком розповідав про все-все: як допомагав бабусі збирати урожай на грядках, скільки банок закатали”, – говорить телеведуча.
Особливо щемливим моментом стала зустріч сина з татом, коли той у серпні зумів вирватись на День народження Тараса. Як говорить Барбір, хлопчику було дуже важко розлучатись із батьком знову, тому він у прямому сенсі біг за авто, у якому тато їх покидав.
“Тарас ніяк не хотів відпускати його з обіймів. І коли чоловік сів у машину і рушив, син просто побіг за автомобілем і біг до тих пір, поки машина не зникла за поворотом. Згадую, і сльози навертаються на очі…”, – згадує ведуча.
За сім місяців з початку повномасштабного вторгнення Барбір наважилась забрати сина до Києва, де він знову пішов до школи.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
