Влітку трішки відпочити до нас приїхали мої батьки, а за декілька днів на порозі постала і свекруха. Тільки річ у тім, що мої за тиждень поїхали додому, а Ольга Степанівна просиділа три місяці, не даючи мені ані копійки.
Дарка завжди вірила, що попереду на неї чекає майбутнє великого дизайнера. З дитинства дівчина мріяла вигадувати та шити сукні, а потім стати відомою.
Але все пішло не за планом, коли в студентські роки зустріла вона Тараса. Молодий чоловік настільки запав дівчині в душу, що ні про яку кар’єру вона більше не мріяла. Все, чого хотіла дівчина тепер стати його дружиною.
Тарас же був випускником університету із спеціалізацією біохіміка. Одразу ж після закінчення університету Дарка та Тарас стали на рушничок щастя. Жити стали у квартирі, яку подарували молодим батьки Дарки. Дарка влаштувалася швачкою, а Тарас на місцевий хімічний завод.
Грошей молодим на все вистачало, вони вже навіть думали про те, щоб стати батьками. Та лише в Тараса у зв’язку з роботою з небезпечними речовинами виникли проблеми зі здоров’ям. Все почалося зі звичайної алергії, згодом підключилися й інші питання. Кінцевим результатом стало те, що Тарас більше не міг працювати на заводі.
Тоді молоді й вирішили переїхати до курортного містечка ближче до моря. Там чисте повітря, для Тараса саме те. Продали свою квартиру, трохи доклали заощаджень та купили невеликий будиночок поблизу біля моря. Якщо Дарка спромоглася знайти собі роботу без проблем, то для Тараса це виявилося не так просто.
Йти працювати робітником він не хотів, а більше й робіт особливо не було. Ось і занепав духом чоловік. Два роки утримувала сімейство сама Дарка. Брала повно роботи на будинок, шила людям на замовлення різні сукні, а також костюми, через що ще й зір погіршився.
Влітку приїжджали батьки Дарки та мати Тараса, щоб на морі купатись, відпочити трохи. Тільки через тиждень батьки Дарки повернулися назад у своє місто, а мати Тараса залишилася. Жінка настільки нахабніла, що в гостях сиділа аж три місяці. Все б нічого, але за весь час мати Тараса жодної копійки не дала на продукти чи комунальні. Все оплачувала Дарка сама.
Їй і так було важко два роки утримувати їх двох, а тут ще й свекруха підключилася. Якось звернулася Дарка до чоловіка, щоби мати додому відправив. Важко їй трьох годувати, але Тарас нічого не казав. Сказав, що мамі не можна відмовляти і що тут такого вона ж гостя. Нормальна гостя – на три місяці аж.
Довелося Дарці все взяти до рук. Щоправда, спокійної розмови зі свекрухою не вийшло. Та поїхала додому, а Дарка спокійно зітхнула. Може, час і чоловіка відправити кудись?
Фото ілюстративне
