Вона чудова жінка. Скромна, інтелігентна. Вона ніколи не вступає в суперечку і ніколи не підвищує голосу. Але варто запитати її про сина, вираз її обличчя різко змінюється, губи ніби каміння, в очах з’являється металевий блиск. Перед вами абсолютно інша людина

Вона чудова жінка. Скромна, інтелігентна. Вона ніколи не вступає в суперечку і ніколи не підвищує голосу.

Але варто запитати її про сина, вираз її обличчя різко змінюється, губи ніби каміння, в очах з’являється металевий блиск. Перед вами абсолютно інша людина.

Історія її така… Вона мріяла стати музикантом. Дуже багато грала, фортепіано – це було те, чому вона готова була правильно служити. Взимку невдало впала та зламала руку.

Про кар’єру музиканта треба було забути. Так на все життя і застрягла у музичних працівниках у дитячому садку. До речі, працювати із дітьми їй завжди подобалося.

Зустріла кохання, народився син. Але виховувати його довелося одній. Так часто буває.

Самі розумієте, що Андрійко став світлом у віконці. І надією на те, що він здійснить її мрію, стане музикантом. Тож грати на фортепіано він почав, як тільки зміг сидіти.

Хлопець був не без здібностей, але дуже спритний. Гіперактивний, як сьогодні кажуть. Для нього було нестерпно годинами просиджувати за інструментом.

Проте він терпів заради мами. Успіхи в нього були. У 14 років навіть зіграв концерт із відомим диригентом.

І до музичного училища він вступив і навіть закінчив його.

– А потім випрягся, — розповідає сусідка цієї жінки.

Різко кинув займатися музикою і пішов працювати до знайомого в автомайстерню.

Мати намагалася обдурити його, повернути на круги свої. Син теж виявив волю.

Мовляв, зробив усе, як вона хотіла, але музикантом не буде. Не допомогли ні сльози, ні вмовляння.

Кришталева мрія мами розбилася вщент. Зрозумівши це, вона виставила чемодан сина на поріг.

Читайте також: Ця історія трапилася зі мною кілька років тому і навчила мене тільки одному — ніколи не одружуватися з розведеними, які мають маленьких дітей

– Більше ти тут не живеш. Я дала тобі все, що могла. Тепер живи сам.

Її Андрійко тепер мешкає в автомайстерні у знайомого. Його випещені руки з музичними пальцями огрубіли і обвітріли. Але він тримається молодцем.

Не скаржиться і не говорить поганого про матір. Її теж можна зрозуміти, хотіла для сина кращого. Тільки його не спитала.

Ніна Олексіївна живе, як і раніше. Тихо, непомітно, скромно. Також працює у дитячому садку. Дуже приємна жінка. Тільки про сина її не питайте.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.

You cannot copy content of this page