Вона подарувала на день народження подрузі золотий ланцюжок. Витратила всю зарплату; вона не так вже й багато заробляла. І ось, купила і подарувала цю витончену тоненьку прикрасу. Новина в жіночому колективі швидко розлітається; вони з подругою працювали на одній фабриці. І всі почали критикувати цю Олю, яка подарувала такий дорогий подарунок.
Одна колега навіть підійшла при всіх і запитала: мовляв, а ти подумала, чи варто золотом обсипати подругу? І дарувати їй розкішні скарби, га? Вона-то тобі що дала, що подарувала? Це прямо неприємно бачити – таке нерозумне марнотратство! У них на фабриці прості розмови, не надто дипломатичні мови…
А ця Оля коротко відповіла: «Вареники дала».
Які такі «вареники»? І чи треба за вареники з борошна і ягід або сиру дарувати ювелірні прикраси ціною в зарплату за нелегку працю?
Оля пояснила. Коли, каже, я лежала в лікарні і їсти нічого не могла, мені подруга дзвонила і питала: що я хочу поїсти? Я просто так ляпнула про вареники з картоплею. Чомусь про них згадала я в туманному стані, в якому тоді перебувала. А Галя приїхала в мороз мінус тридцять на двох трамваях і привезла мені каструльку з варениками. Наліпила і привезла.
І так кілька разів приїжджала до мене, доглядала, сиділа поруч і розмовляла зі мною. Тому нічого ви не розумієте. Якби я мала царство або мільярд доларів, і цього було б мало для моєї Галі – за вареники. А у мене тільки зарплата є. Завдяки Галі. Тому що, коли б не вареники, був би у мене хрестик на горбочку, а не зарплата. Ясно вам?
І всі жінки замислилися. Почали перебирати в думках: а чи є у них така подруга з варениками?
Не в варениках же діло. І не в ланцюжку золотому. А в союзі двох сердець, яким випало щастя справжньої дружби. А простіше сказати: як важливо, щоб ти був комусь потрібен. І нічого за це не шкода. За вареники.
Автор – Ганна Кирьянова
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
