Я не знаю, як реагувати на таку поведінку моєї свекрухи. Адекватна вона чи ні, нормально це чи ні, не можу зрозуміти.

Мій чоловік працює за кордоном. Два місяці там, місяць вдома. Зараз він якраз там, у відрядженні.

Гроші він мені надсилає, звичайно, але все йде на сім’ю. Ми живемо в орендованій квартирі, а свою купили пару років тому, і зараз там доробляємо ремонт.

В нас двоє дітей, яких треба вдягати, взувати, вони ходять на гуртки і так далі. В мене теж є свої потреби, тобто я хожу до косметолога, хожу в спортзал.

Працюю також, але заробляю не дуже багато, бо в мене справді дуже багато турбот.

І ось до нас приїхала на всі свята новорічні мама чоловіка. Бо, бачите, їй скучно в своєму райцентрі, і вона захотіла зустріти новий рік у нас в містечку біля Києва.

Вона у нас уже гостює тиждень. І ось ми три рази за цей час виходили з нею в місто погуляти і заходили в різні кафе.

Дома ми годуємося виключно за наш рахунок. Свекруха не дала ні копійки, принесла дітям на Миколая по пакуночку з цукерочками, на тому і все.

Дома я її годую на сніданок канапками з красною рибкою, кавою найкращою, різні фрукти, овочі, брокколі, чері помідорчики в салатику, сирок фета, інші сири свекруха дуже полюбляє. Все це в мене в холодильнику є. М’ясо, прошуто, баличок завжди лежить.

Але коли ми приходимо в кафе, вона мене просто вражає. Вона починає замовляти найдорожші. Дві-три страви, десерт обов’язково.

І кожного разу це мені виходило майже на дві тисячі лише на свекруху. Я ж п’ю там собі каву і якесь тістечко.

Тобто я вкладаюся, грубо кажучи, в 200-300 гривень, а свекруха моя в 2 тисячі.

Я ще чоловіку нічого не казала. Але якщо мама і далі буде продовжувати так харчуватися і такі в кафе замовлення робити, в мене скоро грошовий ліміт закінчиться.

І до наступного надходження від чоловіка я витрачу набагато більше, ніж заплановано.

Сказати якось мамі чоловіка незручно. Я дітей так не годую по кафе.

Вони в школі, а ми оце з нею ходимо. Відмовити їй в прогулянках таких, нікуди не заводити, я ж не знаю, що вона подумає.

Не знаю, як правильно поводитися в цій ситуації. З одного боку, це мама мого чоловіка, і я її поважаю, як годиться. Але, чесно кажучи, іноді вона просто вибиває мене з колії.

Мій чоловік зараз за кордоном. Він працює два місяці там, місяць вдома. Гроші надсилає регулярно, але все йде на сім’ю: оренда квартири, ремонт нашого житла, діти – їх треба вдягати, годувати, оплачувати гуртки.

У мене теж є свої потреби – косметолог, спортзал, але я дуже обережно планую витрати.

Сама я працюю, але заробіток невеликий, бо часу обмаль: діти, домашні справи, все на мені.

І ось під самі свята приїхала свекруха. Вона живе в райцентрі і вирішила провести Новий рік у нас, під Києвом, бо їй там нудно.

Ну що ж, прийняли її, як годиться. Вже тиждень вона у нас гостює. З собою нічого особливого не привезла, лише дітям на Миколая принесла пакуночки з цукерками.

Дома я її годувала як найкраще. На сніданок – канапки з червоною рибою, найкраща кава, свіжі овочі та фрукти, салатики з чері та фетою, різні види сиру, які вона дуже любить.

В холодильнику завжди є прошуто, балик, м’ясо – все свіже, якісне. Вона їсть із задоволенням, і я думала, що цього вистачить.

Але ось що мене вразило. За цей тиждень ми три рази виходили в місто – просто погуляти, подивитися новорічні прикраси. І щоразу заходили в кафе.

І тут починається найцікавіше: вдома її повністю влаштовують мої страви, а в кафе вона починає замовляти найдорожче з меню.

Перший раз ми були в ресторані, де подають італійську кухню. Вона замовила собі пасту з морепродуктами, величезний салат із тунцем і пармезаном, а на десерт – тірамісу.

Я взяла лише капучино і маленький круасан. Її рахунок тоді вийшов десь на 1700 гривень, мій – 150.

Другий раз ми зайшли в кав’ярню. Я думала, вона вип’є просто каву з чимось легким.

Але ні, свекруха взяла великий стейк із яловичини, до нього – пюре з трюфельною олією, та ще й запечену спаржу.

А на десерт – чизкейк і латте. Це знову коштувало під 2000 гривень. А я знову обмежилася лише американо і шматочком брауні.

Третій раз було ще цікавіше. Ми зайшли в ресторан французької кухні.

Вона замовила суп із морепродуктів, качину ніжку з ягідним соусом, запечені овочі, а на десерт – мус із білого шоколаду. І це знову на 2000. Я ж тільки каву випила і з’їла еклер.

Виходить, за три рази я витратила на неї більше 6 тисяч гривень. А тепер сиджу і думаю: як бути далі?

Дома ми годуємося за мій рахунок, свекруха жодної копійки не дала. Гроші, які мені надсилає чоловік, розраховані на нашу сім’ю, а тут уже мій бюджет тріщить по швах.

Розповісти чоловіку? Якось незручно – не хочу, щоб він думав, що я не можу справитися.

Сказати свекрусі, що це занадто? Знову ж таки, незручно – вона ж гість. Але я ж не можу постійно годувати її за такими цінами!

Відмовитися від прогулянок? Вона ж образиться, подумає, що я її уникати почала.

Поки що мовчу, але всередині мене це вже дратує. Дітей я в кафе так не годую, а тут таке!

Думаю, якщо ще раз таке повториться, доведеться знайти спосіб поговорити з нею, бо до наступної зарплати від чоловіка я точно не дотягну.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.