З дитинства мене завжди повністю контролювала мати. І щоб я не робив – все було не так. Почав щось робити – мама відразу: «Ти робиш це неправильно». Не роблю нічого: «Ледащо, не можна сидіти склавши руки». Всі ці мамині випади завжди вибивали мене з колії. І ось тепер мама просить гроші. Говорить, це її заслуга, що я їх заробив і продовжую заробляти, що це її виховання. А я не хочу їх їй давати! Хочу купити квартиру собі, а не їй, забезпечити свою родину.
З дитинства мене завжди повністю контролювала мати. І щоб я не робив – все було не так. Почав щось робити – мама відразу: «Ти робиш це неправильно». Не роблю нічого: «Ледащо, не можна сидіти склавши руки». Всі ці мамині випади завжди вибивали мене з колії.
Через певний час я повністю втратив і віру в свої дії, і мотивацію до чогось. Але коли я перестав жити з батьками у 20 років, я вирішив розвиватися. В університеті я навчався заочно, а працював на різних роботах, щоб самому платити за квартиру, не хотів брати гроші в матері. З батьком вони на той час розлучилися, у тата в новій родині народилася дитина, йому також було не до мене.
Я почав записувати музику, вести свій блог, намагаючись побороти контроль з боку матері. Я сподівався, що вона схвалить те, чим я займаюся, адже я скільки зусиль докладав для створення контенту і музики.
Але вона від самого початку говорила, що все, що я роблю – все марно. Вона мене недооцінювала. В той час, як наші відносини з кожним днем погіршувалися, я досягав певних успіхів. Для душі я займався музикою, і одночасно влаштувався на роботу в одну дуже відому і успішну компанію.
Через 5 років я почав заробляти 50 тисяч на місяць, літати у закордонні відрядження для укладання угод з партнерами. З мамою майже перестав спілкуватися.
Та ось вона викикла в моєму житті, і саме тоді, коли я вже три роки зустрічаюся з дівчиною, ми збираємося одружитися. і я вже майже назбирав на власну двокімнатку квартиру у столиці, яку і маю намір купити найближчим часом.
І тут – ось я, твоя мамочка. Справа ось в чому. Ми жили з мамою і татом в дуже кепському районі, прямо під заводорм, де круглий рік і цілодобово все димить. Повітря там чистого взагалі ніколи немає, це правда. І ось у мами, яка там і продовжує жити у нашій старенькій двушці, почалися якісь там серйозні проблеми зі здоров’ям. І вона – до мене. Мовляв, лікарі порадили переїхати з того району, змінити місце проживання на більш екологічне, а мені нікуди!
Дай , синочку, гроші, на однокімнатну квартиру, я знаю, вони в тебе є. А в страрій зробимо ремонт, будемо здавати, гроші ділити, а потім вона мені все одно залишится, ця квартира… Як вам? І це вже кілька місяців мама не злазить з мене з цим “проханням”, ниє, давить на те, що скоро на той світ переселиться, продовжуючи там жити.
А ще мама вважає, що це її заслуга, що я заробив і продовжую заробляти нормальні гроші, що це її виховання. Але це зовсім не так! І я не хочу їх їй давати! Хочу купити квартиру собі, а не їй, забезпечити свою родину. Бо якщо я поведуся на мамині прохання, про своє житло доведеться на якийсь час забути, відкласти весілля з Юлею. А мені вже за 30, я хочу свою сім’ю і дітей.
Мені маму і шкода, звичайно, і в той же час я вважаю, що вона не заслуговує на такий крок і подарунок з мого боку. Запропонував їй допомогти зняти для неї квартиру, допомогати з оплатою перший час. А далі нехай стару здає, а за знімну платить. Важаю, що це гарний вихід. Та мама так не вважає, розплакалася, сказала, що я тоді не син, якщо не хоу про неї піклуватися, і що квартиру стару перепише на того, хто її догляне, на якусь чужу людину…
Автор: Дмитро
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
