fbpx

Все готове до весілля, і я з нерпінням чекала цього яскравого і щасливого дня. Все йшло добре, поки мама не побачила список гостей. А саме ім’я тата і його дружини в списку. – Ти мене зрадила, не чекала я такого від тебе! Мене на весіллі ти не побачиш, – заявила мені рідна мама перед торжеством. А я просто запросила на весілля тата. І що мені тепер, не кликати його? Весілля ще не почалося, а вже зіпсоване

– Ти мене зрадила, не чекала я такого від тебе! Мене на весіллі ти не побачиш, – заявила мені рідна мама перед торжеством. А я просто запросила на весілля тата!

Мама сказала, що я зрадниця і вона не прийде на моє весілля. Причина в тому, що я покликала туди свого батька, з яким вони розлученні вже двадцять років.

Не знаю, яким тато був чоловіком, але батьком він був всі ці роки чудовим. Я ніколи не відчувала себе обділеною. Він проводив зі мною час, водив в театри і на концерти, брав з собою на море. Його нова дружина теж ставилася до мене добре і ніяк не перешкоджала нашим зустрічам.

Величезний ополоник дьогтю в цю ідилію додавала моя мама. Вона була страшенно ображена на батька і намагалася всіма силами налаштовувати мене проти нього. Напевно, у неї б вийшло, дитину переконати в чомусь нескладно, але тут втручалася бабуся, мамина мама, яка її осікала.

– Це ти з чоловіком розійшлася, а не дитина, нічого їй на голову свої проблеми вивалювати! – сварилася бабуся, коли вкотре починала мені розповідати, щоб я татові не надто вірила, що йому зрадити – як прокинутися вранці.

Окреме невдоволення мами було в тому, що батько одружився вдруге і щасливий у шлюбі. У самої мами особисте життя якось не складалося. Чоловіки не поспішають бажанням брати жінку “з минулим”. Це, мабуть, озлобило маму ще сильніше.

Вона намагалася обмежувати наше спілкування з батьком, вигадуючи різні приводи і влаштовуючи сцени на рівному місці. Її б цілком влаштувало, щоб тато залишив спроби зі мною бачитися. Тоді мама з чистим сумлінням могла б всім розповідати, який колишній безсовісний, навіть про дитину забув. Уявляєте, як тато мене любить, якщо пройшов через таке і все витримав?

Після школи я вступила до університету, на бюджет не пройшла, але батько оплатив перший рік навчання, а потім я подумала і перейшла на заочне відділення. Влаштувалася на роботу і зустріла там свого майбутнього чоловіка Дениса.

Зустрічалися ми з ним п’ять років. Вирішили, що спочатку закінчимо навчання, а потім вже одружимося. За п’ять років накопили самі на весілля, оскільки хотілося пишне торжество, щоб день запам’ятався.

Мама раділа за мене, із задоволенням включилася у весільні приготування і клопоти, ми разом їздили вибирати мені сукню, прикраси, замовляти ресторан. Справ було багато, оскільки ми вирішили все організовувати самі. Тут будь-яка допомога була б не зайва, ми з Денисом крутилися, наче дзиги.

Все йшло добре, поки мама не побачила список гостей. А саме ім’я тата і його дружини в списку. Вона так зблідла, я перелякалася за неї навіть. А потім вибухнула буря.

Мама кричала, що не хоче бачити цю людину, а тим більше його супутницю. Так як я могла його покликати, чому не запитала її, та вона з ним за один стіл не сяде і так далі. Ми з нареченим просто онімілі стояли.

Я такої реакції взагалі не очікувала від мами. Минуло стільки часу, два десятиліття, пора б уже якось заспокоїтися. Можна не відчувати симпатії до людини, це я розумію, але щоб ось так, з істерикою, зі сльозами, з криками? Дикість якась. Я спробувала з мамою спокійно поговорити, але вона навіть чути мене не хотіла.

– Значить так, якщо твій тато буде на твоєму весіллі, то там не буде мене. Вибирай, хто тобі дорожче, я або цей зрадник! Я тебе ростила, годувала, виховувала, ночей не спала, а він просто іноді з’являвся. Думаю, вибір тут очевидний!

Я помовчала, мені б самій не розплакатися, адже все так добре йшло, а тут раптом таке! Але я сяк-так змогла заспокоїтися і сказала, що тато на моє весілля запрошений і він на ньому буде. Приходити або не приходити, вибір залишається за мамою, я нікого примушувати не буду.

– дочка називається… Розраховуєш на хороший подарунок від тата? Ну-ну, щасливо вам повеселитися, ноги моєї на твоєму весіллі не буде.

Весілля ще не почалося, а вже зіпсоване. Настрій в мінусі, я не можу себе ніяк зібрати, навіть думала скасувати все. Але Денис відмовляє, каже, що це має бути наш найкращий день, а гості і все інше – це тільки додаток. Але ж я так хотіла, щоб все пройшло ідеально, щоб і мама, і тато були поруч зі мною у цей важливий день…

Чому мама чинить так егоїстично? Не можу її зрозуміти.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page