Все почалося вісім років тому і триває й досі. Я разом зі своєю сестрою навчалася на першому курсі інституту.
І ось до нас у групу перевівся Сашко. Я закохалася у хлопця з першого погляду, але він звернув увагу на мою сестру Світлану.
Як і всі молоді люди, з якими ми знайомились. Вона ж весела, найяскравіша у компанії, а я тиха скромниця.
Ми часто проводили час утрьох. Але було нелегко спостерігати за солодкою парочкою. Олександр любив Світлану, а я його. І як сильно я заздрила своїй рідній сестрі! Так мріяла опинитися на її місці.
Після закінчення університету молодик запропонував сестрі вийти заміж і переїхати до нього. Минуло кілька років. Сестра народила доньку, а я тим часом відкрила власну фірму з виробництва меблів. Мої робочі справи йшли непогано, чого не скажеш про особисте життя.
Я щодня дивилася на щасливих Сашку та Світлану та хотіла створити свою родину. Але відповідної кандидатури на горизонті не було, а можливо, я все ще любила Сашу. І здавалося, сам Бог почув мої молитви.
Якось серед ночі пролунав телефонний дзвінок. То був Саня. Він схвильованим голосом повідомив мені, що Світлана кудись зникла, а телефон її весь день не відповідає.
Заспокоївши хлопця, я наступного ранку вирушила до нього, щоб дізнатися всі подробиці. Але коли увійшла до квартири, то побачила, що хлопець нетверезий.
Як виявилося, Світлана познайомилася на роботі з чоловіком і поїхала до Іспанії, покинувши чоловіка з маленькою дочкою. Сашко був у нестямі, а я щосили намагалася його втішити.
Через деякий час ми з ним дуже зблизилися, а ще через півроку я стала його дружиною. Це може бути дивним, але я щиро любила свого чоловіка.
Тим більше, донька Сашка потребує матері. Я була рада, що доля, нарешті, подарувала мені шанс бути поряд із коханим. Та й Світлана знайшла своє щастя.
З того часу минуло п’ять років. Я чекала дитинку і незабаром на світ з’явилася наша спільна з Сашенькою донечка. І все було чудово. Принаймні, мені так здавалося на той момент.
Одного разу я йшла додому з магазину та зустріла сусідку з дев’ятого поверху. Вона розповіла, що нещодавно бачила мою сестричку, яка виходила прямо з нашого під’їзду. Однак, Сашко нічого не казав мені про це… Я подумала, що бабуся могла знати, але в серці закралося тривожне передчуття.
Коли повернулася додому, повідомила новину своєму благовірному, але той лише розсміявся і сказав, що це його зовсім не цікавить, адже Світлана йому не потрібна. Вона ж залишила його та малу і поїхала за кордон. На серці у мене відлягло, і я притулилася до коханого чоловіка.
Але одного чудового дня я прийшла з роботи раніше і почула голоси. Це був мій чоловік і сестра.
Вона побачила мене і попросила Олександра у всьому зізнатися. Я насторожилася, але вирішила, що не дозволю цього разу все зіпсувати сестрі, і спробувала виставити сестру за двері. Але на мій страх чоловік заступився за Світлану, сказавши мені, що любить її і ніяк не може забути…
Пройшов місяць. Сашко подав на розлучення, залишивши мене з трирічною дочкою і пішовши до тієї, яка вже одного разу його залишила з дитиною. А я досі не можу повірити в таку несправедливість.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.