Все сталося першого грудня. Оскільки наш шеф Роман, він накрив стіл, ми його привітали, і він раніше відпустив нас по домівках. Я була впевнена, що чоловік ще на роботі, тому й відкрила двері своїм ключем, а коли увійшла, побачила Ігоря з чашкою кави в руках, а з нашої кімнати вийшла Таня.
З Тетяною ми почали дружити ще у дитячому садку. Пам’ятаю її тоді: вона була неймовірно чарівною дівчинкою із кумедними кісками. З нею було весело та легко спілкуватися. Потім ми пішли до школи, і я вперше помітила, наскільки я безглуздо виглядаю на її тлі. Вона вся така блискуча та приваблива. А я, проста сіра миша. Але я пишалася своєю подругою і прагнула бути схожою на неї.
Ще у школі хлопчики вилися навколо неї табунами. Вона тільки вибирала, хто їй сьогодні допомагатиме нести портфель додому. Я ж скромно йшла поруч, відчуваючи себе третьою зайвою. І у старшій школі, і в університеті я не могла знайти собі парубка. Напевно, бо поряд була Таня. І моя невибаглива зовнішність просто не була нікому помітна.
Ні, не скажу, що я дуже не гарна. Просто немає у мене таких шикарних довгих ніг і розкішної копиці світлого волосся, як у подруги. Але я розумна, можу підтримати будь-яку розмову, пожартувати і розрядити обстановку. Напевно, на це і клюнув Валентин. Він був моєю першою серйозною любов’ю.
Звичайно, Тетяна знала, що я закохана. Я їй усі вуха продзижчала про те, який Валентин веселий і цікавий. І подробиці розповідала про те, як ми ходили в кафе і що він поцілував мене на прощання. Якою ж я тоді була дивною, але щасливою!
Але знайомити свого хлопця та подругу я не поспішала. Навіть собі боялася зізнатися, що наслухалася історій про те, як подруга забрала хлопця. І не хотіла повторення цього сценарію. У глибині душі я боялася, що коли Валентин побачить Таню, то на мене й не погляне більше.
Подруга запропонувала перевірити, чи він любить мене насправді. Я погодилася. Ми зустрілися в кафе, і коли я їх познайомила, мене як блискавкою луснуло. Я зрозуміла, що втратила хлопця.
Вранці він зателефонував мені, я зраділа. Думала, що помилилася, і я таки цікава йому. Але Валентин попросив номер телефону Тетяни. Потім подруга розповідала, що зустрілася з ним, щоби “віддати” йому за мене. Вона спеціально запропонувала піти до найдорожчого ресторану та замовляла там дуже дорогі страви, щоб Валентин не зміг розплатитися. Після цього вони більше не бачились.
Поступово наше спілкування з Танею зійшло нанівець. Я все більше віддалялася від неї, займалася роботою та спілкувалася з іншими подругами. Незабаром я зустріла молоду людину, в якій була на 100% впевнена. Ігор зробив мені пропозицію вийти за нього заміж , і я без роздумів погодилася.
Коли ми готувалися до весілля , я не могла не покликати Таню. Адже нас стільки пов’язувало. Все весілля вона сиділа поруч і “говорила” зі свідком . Це зіпсувало мені настрій на весь вечір. Коли я їй сказала про це, вона мені відповіла: “Хіба я винна, що красивіша за тебе?”
Це поставило крапку у наших із нею стосунках. Ми не спілкувалися близько року. Я щасливо жила зі своїм чоловіком та ходила на улюблену роботу. Але одного разу я прийшла додому без попередження. Відчинивши двері, я здивувалася, побачивши вдома чоловіка з чашкою в руках. Він навіть до пуття не встиг мені пояснити, чому він не на роботі. З нашої кімнати вийшла Тетяна з розпущеним волоссям і в нічній сорочці.
Того ж дня я зібрала речі Ігоря і виставила його за двері. Такого вчинку я пробачити не могла. Не знаю, чи розійшлися вони, чи досі разом. Може, вона вкотре хотіла довести мені, що вона краща.
Ось таке у мене вийшло сімейне життя!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
