– Все-таки наша Надя молодець, я вважаю, – говорила жінка подрузі. – Подивися, ухитряється дві третини зарплати відкладати і при цьому жити нормально. Не гірше людей! У минулому році навіть на море з’їздила… розумничка вона, одним словом. Готує сама, пироги пече, супи варить, за всіма знижками слідкує. Шити ось навчилася, манікюр сама робить, волосся фарбує сусідкам… Вміє людина жити, поважаю!
– А я такого не розумію, якщо чесно. Дивний вона людина. Весь час щось кроїть і вигадує, весь час економить, навіщо? Квартира у неї є, сім’ї немає поки, навіщо так жити… Шкарпетки штопає, баночки миє, пакетики полочить, уявляєш?
– Ну, і що? Так ще моя бабуся робила!
– І моя теж. Ну так тоді пакетів було мало, покупки в папір загортали, тому пакетики цінувалися і завжди в нагоді могли. Але в наш час навіщо так робити? Якась мишача метушня на рівному місці, весь час товчеться, товчеться, а толку немає – що, багато на цьому вигадаєш чи що?…
…Серветки ріже на дві частини – ну, це вже дивно, я вважаю… Воду економить, ллє тонкою цівкою, коли посуд миє, включає тільки обполіскувати. Я так не можу, я вже якщо мию посуд руками, мені треба, щоб вода лилася нормально! Світло вимикає всюди, мотлох збирає, нічого не викидає: мотузочки, кришки, гвинтики, старі гудзики, все збирає і складає…
– Слухай, ну все одно, нам з тобою є чому у неї повчитися. Вона ось, наприклад, пішки ходить до метро з роботи чотири зупинки, щоб на автобус не витрачатися – а це і корисно, і приємно. У магазини навідується тільки зі списком, і нічого зайвого не бере ніколи. Ніяких напівфабрикатів, йогуртів, соків в пакетах, ковбаси не купує, виходить здорове харчування!…
…Всякі ці печінки, вафлі, які ми хапаємо мимохідь – зайва трата грошей і збільшення ваги, між іншим! Плюс – вона постійно чогось навчається новому. Як приготувати, як зшити самої, як зробити ту чи іншу своїми руками – благо, зараз в інтернеті сотні роликів по будь-якому питанню, було б бажання… Хіба погано?
– Не знаю, я від такої економії відчувала б себе неповноцінною якоюсь. Прораховувати кожен крок, не розслаблятися, не дозволити собі купити зайвий йогурт або шоколадку, не зазначену у списку, думати, скільки туалетного паперу ти відриваєш, тягнутися тридцять хвилин пішки, коли можна доїхати на транспорті. Фу! Живемо ж один раз!…
Та ще, знаєш, якби у цій економії якась була: наприклад, житло, лікування, навчання дітей… А просто так, це не економія, а жадібність. Захоплюватися точно нічим. Особисто я тримаюся від цієї Наді з її економією подалі і тобі особливо вчитися у неї не раджу…
А ви симпатизуєте економним людям? Чи вважаєте, що багатьом з нас є чому у них повчитися?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
