fbpx
життєві історії
Все це триває вже більше десяти років. Ми з чоловіком та дітьми жодного разу на морі не були, за те Рома Федорівна, свекруха моя “дорога”, куди хоче, туди їде, і все це, щоб ви розуміли, за наші гроші. Недавно вона зателефонувала Степану, і таким тихим голосом сказала, що їй не дуже добре, і що її поставлять на ноги лише в санаторії, який знаходиться в Моршині. Чоловік розумів, що це “вистава”, та все ж поїхав глянути

Все це триває вже більше десяти років. Ми з чоловіком та дітьми жодного разу на морі не були, за те Рома Федорівна, свекруха моя “дорога”, куди хоче, туди їде, і все це, щоб ви розуміли, за наші гроші. Недавно вона зателефонувала Степану, і таким тихим голосом сказала, що їй не дуже добре, і що її поставлять на ноги лише в санаторії, який знаходиться в Моршині. Чоловік розумів, що це “вистава”, та все ж поїхав глянути.

Орися слухала обурення своєї свекрухи та намагалася від них абстрагуватися. Вона збирала їй обід у вимиті контейнери, нарізала хліб і ретельно все пакувала, щоб знову не слухати зауваження.

Рома Федорівна була впевнена, що діти їй завдячують. Хоча не лише діти — вона до всіх так ставилася. На старості років вона залізла на шию невістці з сином і раділа своєму вигідному становищу.

Вона завжди щось вимагала. Якщо хтось наважився проігнорувати її прохання, починалися маніпуляції. То в неї голова болить, то тиск, то ще щось. Мало того, подружжю ще й забезпечувати родичку доводилося, а запити були ще ті.

Ось днями свекруха вирішила, що їй потрібно на курорт. Сусідка повернулася із санаторію, а вона чомусь повинна вдома сидіти? Із цього приводу вона навіть викликала сина з роботи. Мати налякала його, що дуже погано почувається, як не буде збиратися до санаторію вже сьогодні, то можна прощатися з нею.

Степан знав, як його мама любить вистави влаштовувати, але цього разу злякався і примчав. Як же він здивувався, побачивши маму в бадьорому дусі та гарному настрої. Коли вона помітила сина, одразу плюхнулася в крісло, взялася за голову і почала спостерігати за реакцією Степана.

Він просто мовчав, адже зрозумів, що це чергова вистава. Рома Федорівна почала розповідати синові про той курорт, мовляв, як там добре дбають про людей. Степан спробував пояснити матері, що він зараз грошей не має. Але родичка і чути не хотіла про іпотеку, онука-першокласника, ремонт та інші турботи сина.

Закінчилась розмова приїздом швидкої. Невісточку відразу викликали для того, щоб доглядати свекруху і виконувати її “останні” напуття. Втомлена Орися слухала її і не розуміла, чому саме вона вплуталася в цю сім’ю.

Так тривало вже десять років. Вони жили не для себе, а для свекрухи. Самі жодного разу на морі не були, зате свекруха купалася в розкоші та достатку.

Два роки тому вони ледве наскребли на іпотеку. Меблі досі купити не можуть, зате свекрусі нову кухню замовили. Син цього року до першого класу йде, а грошей на збори немає — Степан усе на путівку до санаторію витратив.

Живуть по вуха у боргах та кредитах. Зарплати у них середні, могли б добре жити, якби свекруха на хвості не сиділа. Мамі завжди щось треба, і її бажання не обговорюються.

Орися отямилася від вересків свекрухи. Мама Степана вигукувала на весь коридор, що має за графіком обід, а невістки все немає.

Як їй бути? Як утихомирити Рому Федорівну?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!