Мама з татом одружилися, вони дуже кохали одне одного, тато працював начальником, а мама була зі мною вдома.
Все у нас було добре, але тата скоро скоротили, він, знайшов іншу роботу, але грошей став приносити менше, і це мою маму це не влаштовувало. І ось одного разу тато застав маму з іншим дядьком, був конфлікт і тато пішов від нас.
У мене був найкращий тато в світі, і я дуже нудьгувала за ним, але мама вчила мене, що це тато у всьому винен, а мама – найкраща.
Якось мама збиралася на море і сказала, що ми поїдемо разом до моря відпочивати, але, як я потім вже зрозуміла, мене ніхто не збирався брати на це свято життя.
Мама збирала свої речі, а я свої, я хотіла взяти трохи іграшок, але мама сказала, що там у мене буде багато нових іграшок, нічого мотлох тягти з собою.
Ми поїхали на вокзал, і мама купила квиток, потім ми поїхали кататися містом, і мама посадила мене біля якогось будинку і сказала, що вона піде по морозиво, а я, щоб сиділа і чекала її, і нікуди не ходила. Я так і зробила.
Я чекала маму, а її все не було, вже й ніч настала, а її все не було, мені було страшно вночі сидіти біля чужого під’їзду, але я не хотіла засмучувати свою матусю і сиділа і чекала її.
Так минула ніч, настав ранок, я лягла на лавочці і не помітила, як заснула…
Прокинулася я, від того, що я лежу в чистому і м’якому ліжку. Я думала, що це мама прийшла і забрала мене, я піднялася і побігла на кухню, там сиділа незнайома жінка і поруч з нею стояв мій татко. Я підбігла до нього і почала плакати, питати: «Татку, а де матуся, адже вона пішла по морозиво?».
Батько взяв мене на руки і сказав, що мама мене покинула і поїхала, так, це було жорстоко, але чесно, це тепер я розумію, а тоді для мене це була велика непояснима зрада…
Минув час, я почала називати дружину тата мамою, у мене був малесенький брат. Я була щаслива, у мене була повноцінна сім’я: мама, тато, брат і я. Потім я дізналася, що маму позбавили батьківських прав, мати зателефонувала батькові тільки на ранок і сказала, що вона залишила мене біля їхнього під’їзду, і що я сиджу на лавці.
Незабаром ми переїхали до великого будинку, і у мене була своя кімната, я пішла в школу, закінчила її і вступила до вишу. Після закінчення університету мене запросили працювати в одну юридичну фірму, зарплата була хороша і я захотіла поступово накопити грошей і купити собі квартиру.
Батьки мені також допомогли фінансово, я купила собі двокімнатну квартиру, у мене все було добре, але недавно мене біля під’їзду підкараулила жінка.
Вона підійшла і сказала, що вона моя мати. Я зателефонувала татові з мамою і все їм розповіла, вони приїхали, посадили мене і сказали, що вирішувати треба мені самій, чи потрібна ця жінка мені чи ні…
Коли пролунав дзвінок у двері, відкривати пішов тато, він увійшов в кімнату не сам, а з так званої мамою.
Я дивилася на неї і згадувала, як вона мене покинула, як вона налаштовувала мене проти тата, і якби не тато, то я була б в дитячому будинку.
Ця жінка хотіла, щось сказати, але я її перервала і сказала, що у мене є батьки: і мама, і тато, а її я не знаю і знати не хочу. Ще я її попередила, що якщо вона спробує ще раз прийти сюди, то я викличу поліцію. Ще я сказала, що вона ніколи і не була матір’ю, а завжди була зозулею.
Жінка заплакала, розвернулася і пішла. Я підійшла до батьків, обняла їх і сказала, що я дуже їх люблю, і вдячна їм за все, що вони для мене зробили.
Ми дуже дорожимо відносинами в нашій родині, адже сім’я – це найголовніше в житті.
Не зраджуйте дітей, вони вам ні чим не зобов’язані, вони на світ не просилися, ви їх народили самі, тому ви в боргу перед своїми дітьми… Я буду намагатися бути своїм майбутнім діткам найкращою мамою!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
