Матеріал відредагований журналістами сайту ibilingua.com
Мені вже 23 роки, я зустрічаюсь з хлопцем, якому 25 років. Все було б добре, та є його мати, яка вже не дає мені нормально жити. Страшно подумати, що буде далі.
Як людина я хороша, відкрити, пряма. Завжди намагаюся бути собою, ну й звичайно, як кожна дівчина, намагаюся сподобатися майбутній свекрусі, та даремно.
Мій Антон до мене був у відносинах з дівчиною 3 роки. Його матір часто йому казала: “тобі не шкода той час, що ти витратив на колишню дівчину?”. З цього моменту пішла одна ненависть. Потім я йому з одягу дещо купила, так вона вчити мене стала, сказавши: “нема чого купувати одяг, йому що, одягати нічого, чи що? Та й ти витрачаєшся”. На це я їй відповіла спокійно, що це, мовляв, моя справа, я останній шматок від себе не відірвала.
У них в сім’ї з батьком машина загальна, батько в вічних відрядженнях, так мати постійно вимагає забирати її з роботи, відвезти пакети і це кожен день протягом декількох місяців, і не важливо їй, що він може взагалі машину не брав. Вона звикла, що тільки вона і вона, так я йому почала натякати, що мені це все не подобається.
Начебто вирішили питання, але потім був момент, де вона захищала в скандалі колишню дівчину мого хлопця, на нього кричала, що ми зганьбилися з ним. Після цього мама його взагалі для мене зрадницею стала.
Далі гірше, вона почала наговорювати щось йому, сварки у нас почалися, кожен день лаємося, а у них якраз все чудово, хоча у нас все завжди навпаки було. Я взагалі не знаю, що мені робити. Уже й по-доброму з нею, уваги намагалася не звертати, нічого не допомагає.
Все у нас йде до того, що буде весілля. І я розумію, що ми не зможемо відсвяткувати все нормально, тому що сватання я не хочу робити і на весіллі, щоб вона мені хустку на голову зав’язувала, і благословення давала я теж не хочу. Мене навіть зараз трясе від злості і ненависті до неї, лукава така вона.
Важко терпіти таку людину. Я занадто прямолінійна і правдива. Я намагалася її поважати просто тому, що вона мені коханого чоловіка народила, але скільки вона зробила за цей рік, хто б знав. Розумію, що і його розривати не можна, але я відразу сказала, будемо жити після весілля окремо, і з твоєю мамою буду бачитися вкрай рідко, та йому не подобається такий варіант, я говорю, що не збираюся брехати і посміхатися людині, яка ось так до мене ставиться.
Я Антона сильно люблю, і вважаю, що якщо його мама не буде вмішуватись в наше життя, то все у нас буде добре.
Прошу поради? Можливо у когось було таке становище. І взагалі, чи зможемо ми жити з Антоном нормально?
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Бажаєте бути в курсі всіх новин? Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com
