Вся родина від мене відвернулася, коли дізналася правду.
Насправді, я цього не хотіла роботи, але коли зрозуміла, що Юра нічого не відчуває до своєї Олесі, то вирішила все взяти у свої руки.
Жінок – розлучниць засуджує наше суспільство, але ніхто не знає, мабуть, що просто нестерпно жити під одним дахом з людиною, яку не любиш.
Колись Юра любив свою дружину, навіть не дозволяв виходити їй після декретної відпустки на роботу. У них є двоє чудових діточок, вони вже підросли.
Коли я зустріла Юру, він був дуже пригнічений. А побачились ми на одній виставці у музеї.
Зрозуміла, що зустріла, свою рідну людину. Як багато ми говорили про мистецтво, про наші вподобання.
“Ілоно, – сказав він, – мені дуже подобається з тобою спілкуватись”. Тоді я подумала, що Юрі бракує спілкування, уваги. Почали переписуватись.
Він одного разу признався мені: “Вдома дружина заклопотана домашніми справами, постійно на кухні, перестала за собою доглядати. Натякав їй про це, та Олеся не зважала. А потім дійшло до того, що окремо почали ночувати. Привикли вже до такого способу життя”
Спочатку я була в ролі “другої жінки” для Юри, а потім хотіла більшого. Зустрічались у місті, від людей не ховались, було байдуже, що хтось із знайомих побачить.
Так тривало рік. А потім не витримала і підштовхнула Юру на відчайдушний крок: “Зрозумій, Олесю, тебе не кохаю, а Ілона змінила мене, я почав знову бачити красу цього світу. Йду від тебе,” – так розказував про це Юра.
Було важке розлучення, але… маємо, що маємо. Діти Юри часто приходять до нас у гості. Ми разом гуляємо, як дружня сім’я.
Прикро, що Олеся через свою таку недбалість втратила чоловіка. А я втратила рідних – вони дуже засмутились, бо навіщо мені одружений?
“Навіщо, Ілоно, ти залізла в чужу сім’ю, зруйнувала її”.
На що не маю відповіді. Бачу лише одне – Юра зі мною щасливий.
Думаю часто: як так може бути? Якщо людина у шлюбі, а чоловік немилий у сімейному житті, то навіщо так жити? Адже людина створена для щастя, бо життя одне…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла