Вийшла я заміж тиждень тому, розписалися ми з Микитою. Прийшла жити до чоловіка й свекрухи, живемо всього тиждень але хочу розлучитися, бо він щовечора мамі ноги миє в тазику. Вони кажуть це нормально, а в мене вже кукуха! Я вам чесно кажу, без перебільшення.

Чого чого, а такого я не очікувала й ніде не бачила й не чула. Живуть мій чоловік і його мама в приватному секторі в селищі, недалеко від обласного центру, де ми Микитою працюємо і де познайомилися.

Зустрічалися якийсь час, але разом не жили, якось не було потреби. Іноді Микита просто залишався зі мною у моїй орендованій квартирі в місті. мої батьки дуже далеко живуть, на Закарпатті, а ми з Микитою в Черкасах.

І ось коли ми нарешті розписалися, я нарешті переїхала остаточно до коханого і побачила це. Щодня увечері, щойно мати  Надія Петрівна заходить з вулиці з городу й саду в будинок, мій новоспечений чоловік біжить у ванну кімнату, набирає тазик з водою, додає туди мило й щось пахуче на кшталт аромаолії.

Ставить біля того тазика маленький спеціальний стільчик, на нього сідає моя свекруха і він – уявіть! – миє їй ноги!

Я не витримала і таки сказала Микиті, що мені все це не дуже подобається, що здається як мінімум дещо дивним, якщо не сказати дуже-дуже дивним і не зовсім нормальним.

А він мені каже у відповідь:

– Змирися, тебе я люблю, ти дітей мені народиш, але мамі я ніжки мив, мию, і буду мити, бо мене народила вона. А тобі не буду, бо ти всього лиш жінка, яких може бути багато в моєму житті, а матінка – матінка одна єдина, як рідна земля і Батьківщина.

І от як на це реагувати? Він і людина наче нічого, турботливий, чесний, коли зустрічалися наче й квіти дарував, в кафе й кіно водив. Робити багато що сам вміє, заробляє непогано досить як на нинішній час – 30 тисяч гривень на місяць. І навіть мамі гроші не віддає, відкладає на майбутнє по можливості.

Але оце що я бачу й спостерігаю щовечора – це просто мені спокою не дає.

І я тепер навіть не знаю, що робити? Розлучення? Повертатися в місто в орендовану квартиру і скніти на самоті, бо чоловіків і так мало в країні?

Чи терпіти оце миття ніжок матінки, спробувати звикнути, адже воно наче й все так безобідно, ну так він свою синівську любов висловлює? Може це навпаки добре, що такий він гарний син? І батьком хорошим значить буде, і чоловіком для мене? Порадьте щось, бо про таке я навіть мамі не розповім.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.