Вийти заміж за 40 днів. За іноземця. З любові. Це не банальна і не «мильна» історія кохання. Швидше, це розповідь про те, як можна досягти бажаного в короткі терміни і з мінімальними зусиллями, щоб не потривожити силу протидії. Про те, як можна за 40 днів знайти чоловіка-іноземця, закохатися в нього, дозволити йому закохатися в себе і вийти заміж.
“Мужик” вирішив – “мужик” зробив
Аня завжди знала, що є в її характері щось чоловіче. Втім, це лише представники сильної статі вважають рішучість виключно чоловічий рисою. Насправді звичка діяти, а не нити, не залежить від статі. Вона – просто чудова риса характеру у сильних людей.
Ані 25 років. У дизайні вона з 15 років, тобто з того моменту, як вступила до коледжу. Відтоді вона не тільки отримала профільну освіту, а й вигравала конкурси, тендери, попрацювала в десятці дизайн-студій, видавництв, рекламних агентств, журналів.
З роботою у Ані ніколи не виникало проблем, тому що все тут було чітко і ясно. Хочеш грошей – працюй, хочеш ще більше – працюй вечорами вдома, у вихідні. Мало заплатили, «кинули» – швидко забувай людей “з душком” і шукай нових роботодавців. Напевно, тому трудова книжка у Ані – як томик віршів відомого поета: і «віршів» багато, і поцікавитися є чим.
Не щастило Ані тільки з особистим життям. Хоча вона розумна, стильна, красива, весела. Як відомо, на пострадянському просторі це не рятує від розчарувань. Тому що в житті людей “з душком” не менше, ніж на роботі. Одні намагаються використовувати, непогано примостившись у успішної дівчини, що знімає окрему квартиру.
Інші, навіть проживши на планеті впродовж чотирьох десятиліть, як і раніше не знають, чого хочуть від особистого життя (хоча всі кругом знають – вони просто бояться відповідальності).
Треті на перший погляд дуже навіть непогані (принаймні, не бабії), але настільки нерішучі, м’якотілі, що їм вічно не вистачає душевних сил на прийняття конкретних рішень, тому вони пливуть за течією, вечорами рятуючись пивом.
Але Аня вирішила, що з неї вистачить – набридло терпіти одних, намагатися зацікавити інших і няньчитися з третіми.
Вона вирішила вийти заміж – знайти гідну людину, яка захоче створити сім’ю не менше, ніж вона (а краще більше), чоловіка, готового взяти на себе відповідальність, серйозного і цілеспрямованого.
Тверезо оцінивши пропозицію чоловічого ринку в нашій країні, вона прийшла до висновку, що її завдання здійсненне тільки за кордоном. А саме – в Європі, де в ході Великої Вітчизняної не був знищений практично весь чоловічий цвіт нації, де як і раніше в пошані сімейні цінності.
Go West
Але, як відомо, на захід просто так не потрапиш. Тому Аня вирішила поєднати одразу дві стратегічні цілі – вступити вчитися в європейський виш і знайти собі чоловіка. На найближчу сесію литовського університету, абітурієнткою якого стала Аня, посольство виділило їй всього 40 днів.
“Ну, 40 так 40, – вирішила Аня. – впораюся, встигну”. Втім, сесія тривала всього 10 днів. На вирішення особистих питань у студентки залишалося ще 30 днів. І вона зайнялася підготовкою – до сесії і до заміжжя.
I need a hero…
Де ж ти, мій герою? «I need a hero…» – співається в іншій пісні, саундтреку «Шрека». Як же познайомитися з іноземцем? Якщо у тебе є Інтернет, то це не проблема. Заходиш на сайт знайомств, реєструєшся і читаєш анкети.
Відразу скажу, що Аня – дівчина перебірлива. Її не спокусили ні перспективи відносин з «дідусями» (до яких вона відносила всіх чоловіків старше 45 років), ні з ловеласами ( “ей, маленька, приїжджай – погуляємо”). Не забуваємо, що як дівчина самостійна і самодостатня, наша героїня хотіла вийти заміж виключно з любові. А для цього їй був потрібен герой з наступними даними:
– молодий, красивий;
– відбувся в професійному плані (вища освіту, робота);
– творчий (тільки креативщик зможе подружитися з «тарганами» іншого креативщика);
– не бідний (креативщик з вищою освітою і роботою бідним не буває), з власною житлоплощею;
– трохи знає українську або російську (англійською Аня знала тільки професійну дизайнерську термінологію, а розмовну недавно почала вчити);
– прихильник здорового способу життя (навіщо нам іноземні зі згубними звичками – своїх вистачає).
Непоганий списочок, правда? Країнами, куди наша героїня вирушила на віртуальні пошуки, стали Іспанія та Греція. Там, де тепло, по-європейськи і як і раніше у великій пошані сімейні цінності.
Бувають же «чудеса» на світі
І що ви думаєте? Аня знайшла такого героя. Точніше, він знайшов її і виділив її аккаунт серед інших анкет.
Він живе в Афінах, йому теж 25, має власну фотостудію. Нещодавно добудував квартиру в новому будинку, куди і переїхав жити. Цікавився життям в Україні, куди кілька разів приїжджав в якості туриста, тому володіє розмовною російською. Займається спортом – бігає, займається у власному спортзалі, під який обладнав одну кімнату. Характер ненордичний (Аня ж не в Німеччину приїхала)…
Наші голубки почали спілкуватися скайпом і будувати плани. Плани на Аніну сесію. Відразу після здачі іспитів було вирішено летіти на 7 днів в Афіни – саме стільки додаткових днів Аня «вибила» на роботі, додавши їх до сесії.
Чудовий план!
Ось кажуть деякі зануди: не будуй планів, все одно нічого не вийде. Та нічого подібного! Аня поїхала на сесію, а після сесії полетіла до Афін.
7 днів спілкування виявилося достатнім для того, щоб зрозуміти, що Аня не тільки закохалася в свого героя, а він в неї, але і що вона цілком може працювати в його фотостудії, розширивши спектр пропонованих послуг.
Ну, а решта (вивчити грецьку мову, освоїтися) додасться!
Рідні нашого героя теж добре прийняли Аню, хоча і не приховували деякого подиву з приводу поспішності подій. А, втім, кому яке діло? Головне – щоб не лізли і не заважали.
На сьомий день перебування Ані в Афінах було зроблено пропозицію руки і серця. І наша співвітчизниця зі спокійною душею вирушила додому збирати речі і збирати необхідні для вступу в шлюб за кордоном довідки.
Документальна біганина
Бюрократії в Євросоюзі, як і на пострадянському просторі, вистачає. Не забуваємо, що нашим героям належало «вкластися» в дні, що залишилися дії візи. Інакше б «казки» не вийшло – шлюб би не уклали, а дівчину вислали з країни.
Але горюча суміш рішучості і позитиву завжди працює! Наших голубків розписали в останній день перед закінченням візи, видавши Ганні документ, що підтверджує легальність проживання в країні. Слава Богу, встигли! Напередодні Аня навіть примудрилася вибрати з мамою і сестрою нареченого весільну сукню – стильну і не одноразову.
А хто слухав – теж молодець
Тепер Аня живе в Афінах. Допомагає чоловікові в фотостудії, продовжує навчання в литовському вузі, шукає фріланс в інтернеті і вчить грецьку мову. А ще вона освоює грецьку кухню і ходить з чоловіком на пробіжки.
Звичайно, попереду у неї ще багато нового – «притирання» до чужої культури, менталітету. Але ж Аня – молодець. Якщо реалізований один план, можна втілити і другий, і третій, і четвертий. Головне – не сумніватися і не сидіти склавши руки, як роблять дуже багато. І все вийде!
Автор: Марина Тумовська
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
