Вирішила зняти кімнату у пенсіонерки, щоб заощадити. Я студентка і працюю, поки що не заміжня. Якось заради цікавості заглянула в холодильник хазяйки і просто ахнула!
***
Мене звати Валентина, я два роки тому почала навчатися в університеті в столиці. Сама я з маленького селища. Трохи пожила у гуртожитку, а потім перейшла на вільне відвідування, влаштувалася на роботу і вирішила зняти квартиру, бо у гуртожитку мені не подобалося.
Моя сім’я небагата, у мене є ще двоє братів, які молодші за мене, на них витрачається багато грошей, тож батьки мені грошима не допомагають.
Жити я вирішила в трикімнатній квартирі в однієї бабусі. Пощастило, що я швидко знайшла кімнату, а ще квартира прямо біля мого університету, і я могла заощадити на проїзді. Зрештою, доводиться економити, а ще хочеться колись порадувати себе походом в кіно або кафе. купити новий одяг.
Подруги говорили мені, що не можна знімати житло у бабусь, що від них одні проблеми і обмеження. Що жінки похилого віку забороняють шуміти, чіпати посуд, водити друзів і ще багато іншого. Але у мене ситуація склалася інакше.
Жінка, у якої я зняла кімнату, була дуже приємною людиною. Вона розповіла, що їй довелося пустити до себе мешканця з огляду на мізерну пенсію і постійно зростаючих рахунків за комуналку. Вона виділила під мою їжу в своєму холодильнику окрему полицю. Ми домовилися, що платити я буду десятого числа кожного місяця.
Одного разу я подивилася, що лежить на бабусиних полицях в холодильнику. Було цікаво, як вона виживає на ті копійки, які їй платять як пенсію. Те, що я побачила, мене дуже здивувало!
Холодильник був сповнений всілякими смаколиками. Були акуратно розкладені м’ясо і фарш, риба, різні овочі і фрукти, багато зелені. Шафки на кухні були заповнені крупами і макаронами, в коморі стояв великий мішок картоплі. Багато чого можна приготувати з такого набору. Я була неабияк здивована. Звичайно, мені батьки іноді підкидали грошей, але все ж мені постійно ні на що не вистачало. А тут таке багатство!
Увечері ми з бабусею пили чай, і я вирішила дізнатися у неї, як так виходить, що при дуже маленькій пенсії вона змогла купити стільки їжі, та ще й залишаються гроші для оплати комуналки.
Старенька посміхнулася і розповіла мені, що непросте життя її навчило рахувати кожну копійку і чітко планувати всі витрати.
Вона купує багато консервів на акціях одночасно. Наприклад, з консервованої риби можна зварити дуже хороший суп. Раніше дача була, там зелень вирощувалася. Зараз дачі немає, але в сезон можна дешево закупитися на ринку і заморозити або законсервувати, щоб залишилося на потім. З банок можна коли завгодно щось смачне з’їсти. Для смаження бабуся свинячий жир бере, тримає його в морозильнику. Він копійки коштує, а все на ньому таке смачне і ситне виходить.
Замість кускового м’яса бере обрізки і пропускає їх через м’ясорубку, щоб вийшов фарш. Його можна багато для чого використовувати: для випічки або пельменів, наприклад. Рибу вибирає річкову, яка на порядок дешевше, ніж морська, обробляє і все в діло пускає.
Якщо є на прилавках акції на крупи, бере якомога більше, в запас.
Так і виходить, що холодильник і всі шафи заповнює. Єдине, що купується не в запас, а регулярно – це хліб, молоко і цукерки всякі. І то, якщо є її улюблені трюфелі шоколадні по акції, відразу бере кілька кілограм, щоб потім не довелося купувати дорожче.
Послухала я це все і захопилася. Моє покоління зовсім інакше ставиться до грошей, ми не привчені так чітко все підраховувати, планувати бюджет так розумно. Я багато чому навчилася у бабусі. Мало що чекає мене в житті, потрібно вміти крутитися і виживати, навіть коли грошей зовсім мало.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
