З Олесею ми одружені вже 7 років. Для мене це другий шлюб, від попереднього є дочка Даринка і друга Василина від нинішнього.
З першою дружиною розлучилися вже давно, вона знову вийшла заміж і поїхала з Даринкою в іншу країну. Тому всю любов я направив на Василинку. Можливо, я її надмірно балую, і вона може вити з мене будь-які мотузки. Але навіщо все, якщо не заради неї? А ось Ліля до доньки відноситься строго, навіть занадто. Вона не дозволяє Василині спати в нашому ліжку, лає за будь-який шум, робить зауваження, коли вона лізе в мій комп’ютер або бере мої речі.
У нашій родині заведено, що вихідні ми проводимо з дружиною удвох, а дочку відвозимо до бабусі. А недавно Ліля заявила, що в цьому році ми будемо відпочивати з нею удвох, а Василину віддамо її сестрі, у якої теж є дитина, ровесниця Василини.
Я дружину дуже люблю і зовсім не проти цієї поїздки, але в душі якось незручно перед дитиною, створюється враження, що ми її кидаємо, скільки того дитинства. Час пролетить швидко і вона сама не захоче їздити з нами на відпочинок. Я вважаю, що час проведений з дітками – безцінний.
Вирішив обговорити це з Лілею. Слово за слово, ми посварилися, і вона сказала, що “Мені мій чоловік важливіше, ніж дитина, діти приходять і йдуть, а мій чоловік залишиться зі мною до самої старості”. Мені було приємно це чути, але якось дивно – зазвичай жінки ставлять дітей в пріоритет.
Порадьте, те що говорить і робить дружина – нормально? Можливо я якийсь не такий?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
