Виявилося, що моя невістка Інна вела подвійне житя. І ось Інна відкритим текстом заявила, що наполягала на іпотеці, щоб потім розділити квартиру. Та й на оформленні машини на своє ім’я теж наполягла невістка.
Мій син Максим одружився в 25 років. І це був не скороспішний шлюб через місяць після першого побачення, і жили молоді окремо від мене, тому в протистоянні свекруха-невістка мене звинуватити не можна.
-Мамо, ми з Інною вирішили одружитися, – сказав півроку тому син.
Ну вирішили і вирішили, думаю. Справа до цього давно йшла. Зустрічатися з Інною син почав ще в 10 класі школи, разом вступили до університету, разом вчилися, разом закінчили.
Були у них періоди, коли вони тимчасово розбігалися, але через місяць-другий вони завжди сходилися.
– Посварилися через дрібницю, – ділився син, – а тепер Інна сказала, що все зрозуміла, усвідомила, першою проявила ініціативу до примирення. Вирішили ми виводити стосунки на новий рівень, будемо сім’ю створювати, вчора подали заяву.
Квартира, в якій мали жити син з дружиною, дісталася мені від моєї бабусі. Не бозна що, одокімнатна в спальному районі, але все необхідне там було. Я зробила на сина дарчу.
Розписалися мої молоді без галасливого торжества. На весілля і я, і батьки нареченої подарували гроші.
– Машину візьмемо, – сказав син, – я давно мрію.
А Інна наполягала на тому, щоб купити квартиру, продавши квартиру мого Максима. Мовляв, візьмемо в іпотеку відразу двокімнатну.
Але Максим її переконав: дітей немає, поки і однушка цілком нормально, а машина дає певні переваги і свободу.
Але на хорошу машину грошей не вистачало, і тому вирішили взяти кредит. Син працював 3 роки в одній і тій же компанії, а ось Інна за кілька місяців до весілля роботу поміняла, тому кредит узяв на себе мій син.
-Ми вирішили, що машину на Інну оформимо, – заявив Максим, повернувшись з салону, – на мені квартира, а на ній нехай буде машина.
Нічого я синові тоді не сказала, вони тепер сім’я, живуть, як знають. Хоча по справедливості: на кого кредит – на тому і власність. Але говорити людям на другому місяці сімейного життя про те, що може бути, коли люди розходяться, було б не дуже красиво.
А ще через місяць Максим прийшов додому з речами. Від дружини він пішов. Перший тиждень я не лізла з розпитуваннями взагалі. А потім син сам розповів, що, виявляється останні кілька років Інна вела подвійне життя.
– Вона одночасно примудрялася зустрічатися, майже жити з нами двома, – сказав син, – каже, що вибирала. І найприкріше, що з тим іншим я був знайомий, ми навіть товаришували.
Виявилося, що в ті періоди, коли син розбігався з Інною, вона налагоджувала контакт з другим нареченим, а, помирившись з моїм сином, продовжувала зрідка з ним зустрічатися.
– Я запропонував вийти заміж, погодилася, – розповідав Максим, – а виявилося, що Ігор просто не міг їй надати окреме житло, кликав жити зі своїми батьками. А ти як раз квартиру на мене оформила…
Інна відкритим текстом визнала, що наполягала на іпотеці, щоб потім розділити квартиру. Та й на оформленні машини на своє ім’я теж наполягла невістка.
-Синку, – кажу, – як же так, у неї, значить, всі ходи були давно прораховані? Як же так вона з тобою вчинити хотіла?
Виходить справді, що зустрічатися з дівчиною можна багато років, та так і не будеш знати її по-справжньому?
Через тиждень Інна з’їхала з квартири мого сина. Забрала свої речі. Я намагалася порадити Максиму, що машину можна поділити, як і кредит, але він махнув рукою:
– Нічого мені від неї не треба. Кредит закрию, машину наживу. Нехай їздить і пам’ятає, як підло вона зробила. Та я думаю, що і Ігор – не її варіант, може, буде з ним зустрічатися якийсь час, а когось вигіднішого собі видивлятися.
Син повернувся до мене, в однушку ми пустили квартирантів. Всі гроші йдуть і на кредит, і на те, щоб син купив ще одну машину. вже собі.
Та я думаю, що і правильно він все зробив, чоловіка виховала, раз не став ділити майно з дружиною-обманщицею.
Мене інше хвилює: як у Максима тепер життя складеться, після такого опіку? Чи зможе знову вірити жінкам?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
