Вже перед самим весіллям Галина Іванівна якось ненароком зрозуміла, що мої батьки на святкування дали мізерну суму, і як завелася. – Як так? Весілля повинні оплачувати батьки, а не наречені. А тих коштів, що дали свати, навіть на “козацький стіл” не вистачить. Буде справедливо, якщо вони, як і ми, візьмуть кредит. – Але ж вони роботяги з села. Звідки такі кошти? Святкування ледь не було скасоване.
***
Багато хто згадує підготовку до свого весілля з приємним трепетом. Я ж, навпаки, намагаюся забути. Від спогадів тільки сльози на очі навертаються. Напередодні весілля я ледь не розлучилася зі своїм тепер уже чоловіком.
Хоч ми зараз живемо щасливо, але осад з тих пір на душі залишився. Не виходить так просто все взяти і стерти з пам’яті.
Підготовка до весілля – це звичайно фінансові витрати. Кожна пара встановлює для себе в цьому плані певну планку, відповідно до можливостей і бажань.
На той момент, я тільки закінчила університет. Працювати почала ще на 4-му курсі. Спочатку на пів ставки, а коли отримала диплом, на повний робочий день. Плюсом отримувала хорошу стипендію за відмінне навчання.
Загалом, за рік підготовки до весілля встигла накопичити деякі заощадження. Батьки мої пенсіонери, живуть в селі. На них особливо я не розраховувала. Але все одно, вони намагалися по можливості хоч якось мені допомогти і збирали гроші.
Батьки ж Кості, молоді люди, які ще працюють. На їхню думку весілля повинні організовувати батьки дітей, тобто всі витрати на організацію весілля брати саме на себе і ділити порівну, за винятком оплати за гостей в кафе. Тут кожен сам за своїх платить.
Ну ми ж в 21 столітті живемо. На мою думку, пара повинна сама фінансувати своє весілля. Ми ж дорослі, працюючі люди. А батьки вже по можливості і бажанням можуть допомогти молодим. Тому і батьків своїх я намагалася не смикати.
Збирала гроші, і прораховувала, щоб мені на все вистачило. На крайній випадок, ми з сестрою домовилися, що я скористаюся її кредитною карткою.
Моя мама дала мені на весілля 30 тисяч зі словами: “Доню, я б дала тобі побільше, але тоді у нас з батьком не залишиться грошей, щоб подарувати вам на весілля. А ще треба грошей на дорогу, щоб до вас приїхати”.
Я сказала мамі: “Дякую, мамо. Не переживайте, на все вистачить. Цими грошима я розплачуся за гостей в кафе”. Запросила я на весілля тільки найближчих родичів і кілька подруг.
А ще, через те, що їхати на весілля далеко, в інший регіон, багато хто не зміг приїхати. Мені дуже хотілося запросити ще кілька друзів, з якими добре спілкувалася, але фінансів вже не вистачало. І не вистачало якихось 11 тисяч. Я задумалася про те, щоб взяти кредит.
Мені досі соромно перед друзями, яких я не запросила. І спілкування з ними після весілля поступово пішло нанівець.
Дивитися кафе ми поїхали разом з Костею і його батьками. Коли поверталися додому, я зробила велику помилку. Душевні переживання – полилися сльози.
Тоді майбутня свекруха витягнула з мене відповідь на причину моїх сліз. І дізналася, що мені не вистачає грошей, що батьки мої дали мені на весілля тільки 30 тисяч.
Увечері у них в сім’ї був консиліум. Костя ночував у батьків. Майбутня свекруха висловлювала своє обурення своєму синові. Чому вони беруть кредит на весілля, а мої батьки не можуть?
На наступний день ми з Костянтином зустрілися в обідню перерву в кафе. І він мені почав говорити слова своєї матері.
Я дивилася на нього і не впізнавала, а тільки бачила перед собою його маму. “Чому його батьки беруть кредит, а мої батьки не можуть? Я повинна прибрати частину своїх гостей з весілля.
Або ж ми можемо скасувати торжество і просто посидимо вдома за столом з батьками. А якщо я вирішу взяти кредит, то таку ж суму грошей, після весілля ми з новоспеченим чоловіком повинні виплатити ще його батькам”.
Тоді, я відповіла Кості, що мої батьки не можуть взяти кредит. І як це відкликати гостей? У мене все було розраховано, відповідно до можливостей. Просто не вистачало грошей на кілька людей, яких мені дуже хотілося б запросити.
А скільки батьки мені дали, це їх не повинно було хвилювати. Образа, колола мені серце. З мухи зробили слона.
Своїм батькам про те, що трапилося я не розповіла і не розповім. Тільки якось мама здогадалася, що напередодні весілля щось трапилося. Вона сказала: “Я так і думала, що вони що-небудь скажуть на рахунок того, що ми бідні”. Але я не стала їй нічого докладно розповідати. Навіщо воду мутити? Що було те загуло.
Загалом тоді я пішла з кафе, залишивши Костю одного. На роботі проревіла залишок дня, а ночувати поїхала до сестри. На всю цю ситуацію сестра мені сказала, що на моєму б місці, вона розірвала всі відносини з цією сім’єю.
У підсумку, на щастя, сестру я не послухала. Весілля ми зіграли. Грошей на всі мої особисті витрати у мене вистачило. А на загальні витрати ми взяли в борг у його ж батьків. Після весілля повернули їм суму з подарованих нам грошей.
Зараз ми з чоловіком живемо в любові, мирі та злагоді. Можу з упевненістю сказати, що у мене хороший чоловік. Сім’я з ним як за кам’яною стіною.
Але свекруху я тримаю від себе на відстані витягнутої руки. Хоч його батьки зараз нам дуже допомагають, і свекруха намагається зі мною зблизиться.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
