Вже пів року чоловік ходив на роботу, а зарплати в дім не приносив. Спершу було стажування, за яке Андрію, нібито, як не платили, після, нібито, почали затримувати. Мене таке життя не влаштовувало, тому одного разу, коли ми вдвох вийшли зранку на роботу, я просто прослідкувала за своїм чоловіком, який кожного разу одягав діловий костюм, ніби професор.
Розкрилася брехня чоловіка…
Андрія звільнили пів року тому. Це була не погана робота в офісі, хоча не мільйони заробляв, але була стабільна заробітна плата, на яку можна було розраховувати.
На скільки я потім дізналася, то звільнення було через часті запізнення Андрія та його низьку продуктивність на роботі. Я засмутилася тоді, адже були кредити, та і все інше виходить, повисне на мені.
Ще коли ми зустрілися з Андрієм я помітила, що хлопець не надто спішить працювати, але тоді я це скидала на те, що ми були молодими.
Тепер вже чоловік пообіцяв влаштуватися на роботу і, за його словами, влаштувався. Я полегшено видихнула, тільки минув місяць, грошей він не приніс.
Андрій, сказав, що це був “пробний” місяць стажування тому нічого не заплатили. Гаразд, чекаємо другий місяць, третій, а грошей все немає. Та час біжить, зарплати немає, а кредити платити треба.
Знаєте, майже пів року без грошей це вже дивно. У мене хороша інтуїція. завжди бачу, коли людина бреше. Особливо, якщо це мій чоловік. Коли останній раз говорили про роботу, він божився, що працює. Змушувала себе вірити щоб не бути підозрілою злою.
Андрій говорив: “Чесно, моє сонце, я працюю. Чесно-чесно. І я люблю тебе, для нас стараюсь”.
Та я вже терпіти не могла, не розуміючи, що відбувається. Навіть думала, чи не завів мій чоловік собі другу сім’ю і всі гроші йдуть туди.
Та вирішила покласти цьому край і перевірити, чи правду говорить Андрій.
Сьогодні я, як зазвичай, пішла на роботу. Чоловік теж разом зі мною ішов, теж як зазвичай у костюмі, що не мало б викликати підозр. Та я все одно відпросилася з роботи, щоб перевірити Андрія.
Заходжу додому, а він там. Виходить разом зі мною вранці на роботу, після того як я точно піду, повернеться додому і грає цілий день в комп’ютер.
Причому щоранку ще й просить у мене гроші на проїзд і обіди. плюсом до того, ще й робив “бурі”, якщо не готова вечеря: “Я ж влаштувався на роботу, я важко працюю! Годуй мене нормально” – казав Андрій, ще й гроші брав у мене.
Як думаєте, що з тим робити? Чи вже розлучитися, чи вигнати того ледаря?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!