Останнім часом почала помічати дивну поведінку за своїм чоловіком.
Зі своїм Михайлом ми разом вже чотирнадцять років. Виховуємо двох чудових діток, сина Арсена і дочку Василину. Живемо ми окремо від батьків у міській квартирі.
Я працюю вчителем в школі, а чоловік в відділі продажу на заводі. Насправді ми звичайна сім’я, все в нас наче добре, як по годиннику.
Ми по роботах, діти в школі, гуртки. Я відповідаю за затишок і чистоту в оселі. Готую для нас завжди щось смачненьке поїсти. Чоловік мій працює кожного дня, крім вихідних.
Раніше він майже завжди додому повертався в один час.
Та вже пів року, як в нього графік змінився і Михайло часто дуже пізно почав повертатись з роботи.
Постійно чимось невдоволений, роздратований. А на цих вихідних мені сказав, що я геть, як жінка, себе запустила, що мені потрібно на фітнес записатись, що вдягаюсь я, як старша жіночка.
Мене це сильно зачепило, і я майже всі вихідні ігнорувала свого чоловіка, щоб дочекатись від нього вибачення. Та мій Михайло цим зовсім не переймався.
Він сам з дітьми без мене ходив в кіно, а потім ввечері сказав, що йде з друзями на пінне.
Що відбувається в моїй сім’ї? Я вже кілька днів задаю собі це питання.
Закрадаються такі думки, чи в чоловіка немає часом когось на стороні?
А може це я сама себе накручую і це через новий його робочий графік? Через втому.
Але розумію, що так далі жити не можна, потрібно щось робити, та з чого почати я не знаю, адже ще тримаю на нього образу і хочу щоб він вибачився переді мною.
До того ж, я завжди так одягалась, і не вважаю, що набрала зайвого в вазі.
Тож як бути? Дайте пораду!
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну