Нас в родині двоє дітей, я і моя старша на шість років сестра. Мені зараз 31 і я ще не заміжня і не маю діток, а в моєї сестрички Люди з чоловіком вже троє дітлахів.
Ми всі живемо у Київській області. Я працювала орендувала собі окрему однокімнатну квартирку, а сестра з родиною два роки тому взяли трикімнатну квартиру в новобудові, виплатили вже за неї кредит і жили собі.
Та коли сталося це все, сестра з родиною виїхали на західну частину України до батьків її чоловіка, а їхнє житло в Ірпені було значно пошкоджено.
Я ж поїхала у польщу, бо мала там приятельку, яка допомогла з житлом і працевлаштуванням. Заробляю я нормально, живу скромно, тому вистачає і кімнату оплачувати, і відкладати, бо поїхала я з чіткою метою – заробити собі на власну квартиру в Україні.
Я люблю свою країну і лишатися на чужині на постійній основі не збираюся. Але недавно виникла одна проблема, і як бути – я не знаю. Отже, я більше року працюю в Польщі. І кімнату винаймаю, і відкладаю собі на квартиру в Україні.
Про це знають мої рідні. І ось зараз моя рідна сестра просить у борг на ремонт житла в Ірпені, у них троє дітей, а чоловік втратив роботу недавно. Мама каже,що я маю дати гроші сестрі.
А я не знаю, що робити. Звичайно, родина це головне, і вони обіцяють одразу віддати, як зять знайде гідну роботу. З одного боку, дати гроші – правильно, адже їм дійсно треба відремонтувати свою квартиру.
А з іншої сторони, якщо я віддам свої збереження, здійснення моєї мрії про власну оселю відкладеться на невизначений термін.
Передрук без посилання заборонено. Фото ілюстративне.
Недавні записи
- Я за хатою дрова складала і чую, каже Наталя до моїх дітей. – Ви не їжте полуничку, а зривайте і давайте моїм дітям. Ви вже великі, вам так не потрібно. Ми як поїдемо, то все вам дістанеться. – Я не стрималася і відповіла Наталі, як годиться. Поїхали вони того ж дня, дуже на мене ображені. Я погана, не дала їм полунички ” безкоштовної” поїсти
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася