Сьогодні був гарний день ми з Максимком гуляли майже цілий день та грали у різні ігри. Нам сьогодні батьки Максимки мають переказати гроші, і тому я цілий день говорила, що зводжу Максимку до парку.
Увечері ми грали в солдатиків, як раптом задзвонив телефон. Як виявилося, це дзвонить син, напевно сказати, що «гроші переказав». Я взяла телефон і сказала:
— Привіт синку, а я подумала, що ви вже про нас забули.
— Привіт мам, як ми можемо забути про вас. Зачекай хвилину.
І слухавку взяла моя «улюблена невістка», і почала казати:
— Добрий день, ми вам сьогодні грошей не дамо.
— Чому? – Здивовано запитала я
— Мені зателефонувала моя мама і попросила грошей, щоб купити новий телевізор, тому поживіть поки що на свою пенсію і поклала слухавку.
Я була здивована і простояла з трубкою біля вуха хвилин 5. Який телевізор, коли онука треба годувати. Я дуже розлютилася і зателефонувала синові:
— А чого ти мовчиш? На які гроші мені Максимку годувати?
— Мам, ну розумієш, щоб кредит не брати ми їм грошей позичили. А в тебе пенсія є, тому як-небудь протягнете, а наступного місяця переведемо.
— У вас є совість?
— Мамо, незручно говорити. Я передзвоню.
Я була дуже здивована від почутого, як можна так байдуже ставиться до дитини? Купити якийсь телевізор не думаючи про те, що треба сина годувати. І ще купують дорогий телевізор, який я точно собі дозволити не зможу.
Я дуже добре знаю свого сина і він так не міг вчинити, а ось чому він слухає свою дружину зрозуміти не можу. Коли трохи пізніше я зателефонувала синові і хотіла висловити все, що я про них думаю, то він мені відразу сказав: «Мам, давай не будемо сваритися, як заспокоїшся передзвони».
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
