iBilingua

Тридцять років ми з Оксаною щасливо жили в маленькій квартирі в житловому масиві. Діти підросли і ми кожні вихідні проводили на дачі. Я навіть не підозрював, що моя дружина хоче чогось іншого. Можливо, я їй не дуже допомагав, але з іншого боку я заробляв більше грошей, ніж вона.

Пам’ятаю, з якою радістю вона ходила по магазинах і  купувала собі обновочки. Вона завжди планувала, куди б сходити, в якому б будинку хотіла жити.

Оксана завжди говорила тільки про себе, ніколи не говорила про нас двох. Я кепкував з неї за те, що вона марно витрачає гроші і що вона вічна мрійниця. Я навіть не підозрював, що вона таємно мріє про життя без мене, серед іншого.

“Якби ти виграла мільйон, ти б відразу мене покинула і чкурнула на Мальдіви?” – жартома питав я у дружини. “Ти зробив би те саме”, – цинічно заявила вона. Такі розмови здавалися мені досить гнітючими, і я не знав, що Оксана й справді на таке здатна.

Одного дня дружина несподівано отримала спадщину від двоюрідної тітки. Вона не мала своїх дітей і все життя дуже любила Оксану.

Однак ніхто не очікував, що моя дружина отримає будинок і дві земельні ділянки. Одну з них вона продала за дуже вигідною ціною і відразу повідомила, що йде від мене.

Чесно кажучи, я думав, що ми обидвоє скористаємося грошима і будемо жити в багатстві і радості до останнього дня на цій землі. Я б точно так зробив, без сумніву.

Піти від людини з якою прожила стільки років? Я вже не молодий, скоро почнуться проблеми зі здоров’ям і ніхто не подбає про мене. Доведеться турбувати дітей, яким досить своїх турбот.

Я був спантеличений, бо зрозумів, що якби у жінки була можливість, вона б уже давно це зробила. Вона жила зі мною лише тому, що їй не було куди йти і вона була недостатньо фінансово незалежною.

Коли мені потрібно було вирішити питання ремонту квартири, Оксана не вагалася і допомогла мені матеріально. Вона прийшла до мене в гості і з ностальгією оглядала “нашу” квартиру. Я ледве впізнав її, вона була схожа на когось іншого. Справа не стільки в одязі, скільки у виразі її обличчя.

Читайте також: Сьогодні я прийшла в магазин і чуть не зомліла від запаху. Виявляється Людмила забула печінку курячу розфасувати. Про що тільки вона думала? А як мені перед людьми соромно було. Та таке відношення її до роботи, нам геть всіх клієнтів порозганяє. Мені прийшлось зачинити магазин на технічну перерву і все викинути, тоді промила все хлоркою і провітрила приміщення. На що Люда мені: “З кожним таке може трапитись!”

Ти живеш з кимось все життя, а потім навіть не впізнаєш, це дивно. Одного дня невістка мені розкрила на все очі. Вона повідомила, що Оксана давно хотіла мене покинути. Я повинен відпустити це і перестати корити себе…

А що ви скажете з цього приводу? Хіба гарно вчинила моя дружина?

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!