iBilingua

Живу я в селі, привела на світ і виховала єдиного сина. Син мій і роботящий, і гарно заробляє, та свою пару дуже довго шукав.

Мені вже й люди увагу в селі звертали. Я сильно переймалась з цього приводу.

Та коли минула тридцятка, син привів до мене на знайомство майбутню невістку. Я така була щаслива, що у Максим на кінець то буде своя сім’я, я так ще хочу поняньчитись з внучатами.

Весілля ми відгуляли невеличке. Оля, так звати мою невістку, переїхала жити до нас. В хаті тримала порядок, допомагала мені в приготуванні їжі, а на город я вже її не кликала, шанувала, адже їй ще мені внучат дарувати.

Вже минуло два роки, як мій син одружений, а внуків все нема і нема. Вони обидвоє вже не молоді, тому їм потрібно поспішити.

Того дня мій син прийшов до мене щоб сказати, що його Оля їде в Італію на заробітки, виявляється її туди мама кличе.

А сваха моя там вже багато років живе і працює. Я, звісно, була проти: “Що вам тут не вистарчає, та й для чого ця розлука?”, – Та син запевнив мене, що Оля поїде а пізніше і його туди забере.

Зароблять собі трохи і приведуть наш будинок до ладу, на подвір’ї бруківку вистелять. Хоч мені і було важко, та я поблагословила невістку на щасливу дорогу.

Минали місяці, а невістка і не думає мого сина до себе кликати. Зібрався мій Максим сам їхати, пошкодував, що зробив такий вчинок, що відпустив кохану.

Повернувся мій Максим звідти дуже засмучений, роботи там для нього не виявилось, а Оля відмовилась з ним сюди повертатись.

З того часу мій син вже і ремонти поробив і бруківку вистелив, вже й кликав дружину назад, просив щоб поверталась, а то вже сили немає, так за нею сумує. Тай друзі з нього кепкували, наче одружений, а живе сам.

Сьогодні мій син прийшов до мене дуже сумний.

– Мамо, Оля вже не повернеться до мене. Вона знайшла собі там італійця, сказала, щоб я шукав собі іншу.

Читайте також: Недавно тато мені зателефонував і попросив приїхати, бо мама занедужала і потребувала допомоги. – Приїдь, хоч на тиждень. Я всю господарку розпродам і тебе відпущу. Мама не може без допомоги, вона лежача. – Я вже хотіла їхати, але згадалось мені те, як вони зі мною поводились. – Нехай Юлька приїжджає! Вона ж ваша улюблениця! Тато поклав слухавку і більше не дзвонив. Я вважаю, що вчинила справедливо. Бо їм про старість треба було ще молодим думати

Життя в селі ставало нестерпним для мого сина, було таке відчуття, що кожен з нього підсміювався. Так мій Максим і вирішив поїхати в Німеччину на роботу.

Важко мені самій на старості літ жити. Господарку я всю занедбала, син мені кожного місяця висилає пристойні гроші, сиджу, як пані в своїй оселі та радості не маю від життя.

Виростила одного сина, хотіла найкращої долі, а вийшло, що в гонитві за грошима, він втратив свою сім’ю…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!