Я чекаю дитину, дуже бажану другу дитинку. Але щось мені здається, що вона не від чоловіка, а від його брата-близнюка, ось така петрушка. Розумієте, я їх обох люблю, так вже сталося. Та й дитина буде схожа все одно на рідного батька, чи не так?
Наша історія почалася раніше, потім ми розбіглися, Олег навмисне одружився, а я згодом вийшла за його брата Максима. А в той день два місяці тому ми з Максимом через суперечку не спілкувалися вже тиждень і він жив у матері. А від Олега пішла дружина.
З Олегом у нас 7 років тому сталося кохання з першого погляду, ми познайомилися на дні народження у спільного знайомого. Ми були всюди разом, надихатися одне на одного не могли.
Мріяли про міцну родину, гарних діточок, затишний будинок, спільні подорожі… Але не судилося статися всьому так, як нам це бачилося.
Мені запропонували стажування закордоном на пів року. Задля своєї майбутньої кар’єри я хотіла поїхати, адже якби відмовилася, мені б більше такого не запропонували. і я погодилася.
Олегу це дуже не сподобалося, він просив мене не їхати. Та я не послухала коханого, амбіції взяли гору. Стосунки на відстані ми зберегти не змогли – не вистачило мудрості.
У Німеччині у мене стався короткий роман, я про нього чесно розповіла Олегу, а він мені на зло почав зустрічатися з дівчиною, з якого згодом і одружився, не кохаючи.
А мене по поверненню доля звела з Олеговим братом-близнюком Максимом. Звичайно, ми вже були знайомі раніше, але я була дівчиною його брата, тому Максим мовчав, що я йому також подобаюся.
Коли Олег став чоловіком іншої, Максим почав приділяти мені увагу, дуже впевнено і напористо закохував мене в себе. Як було встояти? Людина інша, але обличчя – як дві краплини з Олегом. Ми з Максимом побралися.
Минуло кілька років. У нас з Максом підростає син Арсеній, і ми мріяли про другу дитину, та поки не виходило. У Олега теж є дитина. Але сказати, що у нас обох щасливі шлюби, я не можу.
Максим у мене дуже любить, щоб все було лише по його і взагалі людина настрою. Всі його рішення чи вчинки – це імпульси, то він чогось хоче, то вже – не хоче.
Ось і остання наша дуже крупна суперечка сталася, бо ми збиралися їхати допомагати моїм батькам зі збором урожаю. І в останню мить в суботу Максим сказав, що хоче побути з мамою – недавно не стало свекра і їй самотньо.
Я поїхала з малим сама, напрацювалася за вихідні, а Максим навіть нас не зустрів. Коли ми повернулися. в квартирі не прибрано, їсти нема чого. Звичайно я образилася. Слово за слово і дійшло до того, що він поїхав на тиждень пожити до мами.
А від Олега якраз напередодні пішла дружина, у них давно до того йшло. І Олег приїхав до нас – побачити племінника, та й просто не сидіти самому в пустій квартирі.
Коли Арсеній заснув, ми дивилися фільм, пили ігристе і згадували юність. Олег сказав, що кохає все життя мене одну і навіть дружина відчувала, що він її не кохає.
Та так ми згадали ту свою юність, що я ось тепер при надії. Я ні про що не жалкую. Я досі люблю Олега, хоча й Максим мені теж не байдужий. Ми з ним помирилися.
Я ще не казала Олегу про дитинку, але маю намір сказати і порадитися, що робити. Розумієте, я їх обох люблю, так вже сталося, хоч осуджуйте, хоч ні. Та й дитина буде схожа все одно на рідного батька, чи не так?
Ось тільки яке у нас всіх тепер майбутнє – гадки не маю. А може, краще мовчати і не говорити Олегу нічого? Як би ви зробили?
Автор – Олена К.
Спеціально для сайту Білінгва. Фото авторське
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
