fbpx
життєві історії
“Я чоловіка дуже кохала, а він – мене, – розпочала подруга. Але не все так легко було у сімейному житті. Коли народився синочок, більше уваги приділяла дитині, а Максим почав відчувати брак уваги. Чесно, відчувала якісь ревнощі. Він часто приходив з роботи дуже нервовим, підвищував голос, а коли “показав силу” – вже тут точно не стерпіла! Залишила його. Подала на розлучення! Хоч дуже любила Максима, та так жити не збиралась!”

У кожної з нас склалось життя по-різному. Те, що я взнала від подруг про життя сімейне, і як прокладати шлях до нього, мене дещо спантеличило.

Я з Оленою та Оксаною товаришую вже давно, завжди любили під вечір погуляти,”попліткувати”, – нам це вдавалось. Все знали про тих людей, якими цікавились.

Час минав, подруги повиходили заміж, а я ще сиджу в “дівках”. Кажуть мені одного вечора: “Галю, ти якась дивна, чому так хлопцями перебираєш? Можеш сама залишитись!”

“Дівчата, ще все встигну, не хвилюйтеся, а краще поділіться досвідом, розкажіть як вам живеться після весілля, адже маєте трохи стажу”.

Олена розповіла, що до заміжжя з Остапом була дуже ніжною, прислухалась до його думки, грала роль закоханої в нього до безтями!

Олена сказала: “Дівчата, виходити заміж за коханого чоловіка – це дивина, головне, щоб була вигідна “партія”: будинок, машина і статки. Остап такий чоловік, який повірив у мою любов, але у мене, насправді, нема до нього таких почуттів. Сподіваюсь, колись полюблю його!”

Мене вразило, як Олена про це легко говорить, розказала, як вплинула на Остапа, налаштувавши його проти мами. Тепер її свекруха, яка зводила цей дім довгими роками, не може жити спокійно у власному домі, часто їздить до сестри в місто!

“Оленко, – кажу їй,- чому ти така невихована, дай спокій свекрусі, це ж мама твого чоловіка! Вона не заслуговує на таке ставлення!”

На що Олена посміхнулась і сказала, що свій задум виконала і вийшла заміж! Вона тішиться, що їй вдалося так це зробити!

Оксану, знову ж таки, мені шкода. Вона теж розказала про себе, але у неї було все по-іншому з Максимом.

“Я чоловіка дуже кохала, а він – мене, – розпочала подруга.

Але не все так легко було у сімейному житті, коли народився синочок, більше уваги приділяла дитині, а Максим почав відчувати брак уваги.

Читайте також: Це обурювало і мене, і односельчан, і інших біженців, які, щоб заробити навіть ті ж 100 гривень, мали з самого ранку працювати. Хоча я намагалася їх якось виправдовувати, мовляв, не дай Бог пережити те, що вони пережили. Але те, що я почула одного дня, просто зрушило землю з-під ніг. Того дня я проходила повз той будиночок, де жили біженці. І мене зацікавило, що зібралася групка односельчан і вони щось голосно обговорювали

Чесно, відчувала якісь ревнощі. Він часто приходив з роботи дуже нервовим, підвищував голос, а коли “показав силу” – вже тут точно не стерпіла! Залишила його. Подала на розлучення! Хоч дуже любила Максима, та так жити не збиралась!”

Історія Оксани мене насторожила, тому згадала слова своєї бабусі: “Галю, добре дивися на хлопця, який він: чи щирий, чи щедрий, чи мудрий, чи чесний… Запам’ятай, якщо посміє хоч раз “показати силу” – все, іди від нього, бо буде це робити весь час! Такий чоловік не поважає ні себе, ні жінку!”

Прикро від різних порад, і сама не можу тепер зрозуміти, якого ж хлопця маю шукати, за якими критеріями обирати? Невже ціле життя сидітиму у дівках?

Автор – Наталя У.

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page