Мама чоловіка поїхала на заробітки в Італію після розлучення з батьком мого Миколи. Квартира, у якій вони жили, залишилася свекрові, бо то оселя ще його матері. Свою ж однушку Ірина Іванівна продала, по-троху дала дітям, а решту забрала з собою в Італію щоб не з пустими руками їхати.
Там вона, звичайно, і працювала не легко, але й статки свої примножила. Ми на них ніколи не зазіхали, бо знаємо, як то дається: самі й на заводах, і на грибах, і на квітниках, і на полуниці попрацювали, і в ресторанній сфері. Зате повернулися додому 8 років тому з грошима на свою квартиру.
Свекруха завжди нас і дітей зі святами вітала невеличкою сумою у 50-100 євро, і за те дякуємо.
І ось вона два тижні тому повернулася додому. Ірина Іванівна ще до того, як повернулась зі своїх 15-річних італійських заробітків оголосила всім, щоб грошей ми не чекали – ні зовиця, ні ми з чоловіком, що вона буде брати собі дві квартири: в одній жити, одну під оренду, щоб мати постійний дохід на старість і вже не працювати, а жити для себе.
Ну та й добре, нам від неї нічого й не треба. Ми з Миколою поки ще діток не було, самі їздили в Нідерланди і в Польщу і на квартиру собі заробили.
Зупинилася свекруха в своєї сестри, щоб не обтяжувати нікого з дітей. Але, само собою, візити нам усім нанесла. Звичайно, до першої дочки. Два дні тому зовиця хвалилися мені по телефону, які мама подарунки привезла їй і дітям. По новенькому телефону, кросівки брендові, а їй – золотий ланцюжок і оригінальні дорогі парфуми.
І ось позавчора подзвонила мама чоловіка й мені і сказала, що наступного дня після обіду зайде й до нас. Я працюю віддалено, тому весь час дома. Звичайно, я відповіла мамі чоловіка, що я і діти будемо рада її бачити, хоч Микола мій зараз у тижневому відрядженні по службі.
Я до приходу в гості свекрухи Ірини Іванівни готувалася, борщ як вона любить зварила, оселедець сама засолила, салатиків пару зробила і шарлотку запашну спекла. Вона прийшла, і поки я мала накрити на стіл, пішла в кімнату до дітей, яких я вчора спеціально залишила вдома.
Я пішла спочатку з нею, щоб провести її, а потім повернутися на кухню. Ірина Іванівна поцілувала і обійняла малих, а потім сталося дещо зовсім дивне. Геть дивне.
Коли я побачила, що вона дітям по парі шкарпеток вручила і все на тому – я нічого з того, що наготувала, на стіл не поставила, так мені прикро стало.
Я посмажила їй два яйця і насіння соняшника насипала в піалу. На здоров’я! Свекруха яєчню поїла, фиркнула і сказала, що їй пора, якось ще зайде. і пішла, а я потім і сама нормально поїла, і дітей погодувала.
І що це було взагалі? Шкарпетки вона принесла. Мені особисто від неї нічого не треба, я їй не доця, мені вона золото дарувати не буде. Але мені за дітей сумно і образливо. Вони ж її так виглядали! І я от не знаю, як тепер про це чоловіку розповісти, чесне слово.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.