Зовсім недавно в нашу сім’ю прийшла неприємність – через 7 років спільного життя, ми з чоловіком вирішили розлучитися. Причиною тому стали не зради, не побут, як багато хто міг би подумати, а просто ми зрозуміли, що стали чужими.
Сталося це на ґрунті появи у нас різних інтересів та різних друзів. Ми вже не були настільки близькими, як раніше. Тим більше, ми одружилися, коли нам було трохи більше 20 років, а зараз ми стали старшими – погляди на життя змінилися і на жаль, вони зовсім не збігаються.
За все наше щасливе сімейне життя ми встигли нажити спільне майно. Квартира, в якій ми жили, належала чоловікові, а йому вона дісталася у спадок від батька.
Через рік заміжжя у нас з’явилася донька, а ще через три роки – син. Коли ми почали офіційно розлучатися, між нами постало питання: «Як же ділити спільно нажите майно?»
У результаті, дрібну побутову техніку та меблі ми вирішили поділити навпіл, а ось квартиру чоловік благородно вирішив залишити мені.
Сама я – з невеликого містечка, яке знаходиться далеко. Виїжджати жити туди назад я зовсім не хотіла, тому чоловік увійшов у моє становище (тим більше я залишалася з двома дітьми) і заради дітей залишив квартиру мені. Після розлучення я залишилася з дітьми в оселі чоловіка, а сам він почав знімати кімнату в гуртожитку.
Минуло десять років. Я познайомилися з добрим чоловіком, який був досить багатим. Дізнавшись один одного краще і зустрівшись близько року, він запропонував з дітьми переїхати до нього.
Мій колишній чоловік за час нашого розлучення зовсім не змінився – все також працював звичайним майстром на виробництві, винаймаючи кімнату в гуртожитку.
Переїхавши до свого нового нареченого, я подумала про те, щоб здавати своє житло – якраз був додатковий заробіток, і квартира була весь час під наглядом.
Я щільно зайнялася пошуком квартиронаймачів, але, на жаль, весь час траплялися люди, які не вселяють довіри. Все було не те.
Я дуже переживала за своє житло, тому хотілося віддати своє гніздечко у надійні руки. І одного дня до мене на зустріч із приводу квартири прийшов той, кого я зовсім не очікувала побачити – це був мій колишній чоловік! Виявилося, що йому терміново треба з’їжджати з кімнати у гуртожитку і шукає нове житло.
Ні секунди не роздумуючи, я погодилася на те, щоб він винаймав квартиру в мене. Я була в ньому впевнена – він точно нічого не зламає в ній, вчасно платитиме за оренду. Ось так за іронією долі, мій чоловік винаймає квартиру, яка дісталася йому у спадок від батька!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
