Я коли цю карикатуру побачила, то ледь стрималася від сміху. Ну, але що буду казати. Подарок є подарок. Я ж не думала, що племінниця оздобить картину дорогою рамкою і повісить в себе в кімнаті.

– Заховай цю пародію десь в шафу і не ганьбися, – сказала я Лілі. Сестра з племінницею як на мене скочили. Словом, до сьогоднішнього дня зі мною не спілкуються. Але ж я правду сказала. Дивні все-таки люди.

Я вже на пенсії. З чоловіком виростили двох дітей. Дочка з дітьми на даний час в Польщі, а зять залишився в Україні. Син живе з сім’єю в Києві.

Якщо чесно, то мені трохи скучно з чоловіком жити без дітей і онуків, але що поробиш, такий в нас зараз час.

Але благо моя рідна сестра і її діти живуть поруч, в сусідньому будинку.

Я там частий гість, як і вони в нас.

Десь місяць тому сталася ця ситуація. Я навіть уявити не могла, що вона наробить такого шуму.

Річ у тім, що в племінниці був ювілей – тридцять років. Її подружка подарувала, я не знаю, як воно точно називається. Словом, Ліля мала сама намалювати картину. Там якийсь вчитель, як вона розказувала був. Він все пояснював. Там окрім неї було ще багато дівчат і хлопців.

І ось після того дійства я прийшла до них на каву, та й згадала, що вона мала йти на це малювання.

– Ліля, ти чого мовчиш? Давай, показуй свій шедевр.

Людоньки, тяп-ляп, аби як. Це була не картина, а казна що.

Ну на букет з квітами це явно не виглядало.

Ну, я нічого не сказала. Добре, хоч не розреготалася вголос. Це ж пародія якась. Я розумію, кісточками і фарбами не легко малювати, але якщо немає таланту, то краще не ганьбися.

Мені здається, я б краще то намалювала.

Але нехай там. Це її справа.

Але ви не повірите, що я побачила, коли прийшла до них наступного разу. Ліля оздобила свою карикатуру дорогою рамкою, і повісила на стіну в своїй кімнаті.

Читайте також: Коли ми залишилися зі свекрухою наодинці, вона знову завела стару пластинку, що хоче онуків. Я їй пояснила, що вчуся, хочу власний бізнес, і взагалі, діти не входять в мої плани. З Орестом ми про все домовилися ще перед весіллям. Та свекруха не здається. – До тебе в мого сина таких “заскоків” не було. Ти повинна переступити через себе. Що це за сім’я – без дітей? – Я вважаю свою свекруху застарілою

І тут я не стрималася, і сказала, що ця картина весь євроремонт зіпсувала, і щоб Ліля її краще в шафу заховала.

Сестра разом з Лілею на мене сильно образилися. Але за що? За правду?

Ну дивні люди, хіба ні?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua