fbpx
життєві історії
Я малого на обідній сон вкладала. Свекруха залишилася на кухні сама. Десь через пів годинки я заходжу, а вона бутерброди з ковбасою, домашнім дорогим маслом і помідором наминає. Я не знаю, як так вийшло. Ці слова самі з мене вирвались. – Ви ж казали, що на чужій кухні не ґаздуєте! А чого тоді по нашому холодильнику лазите? Ви туди щось ложили? – Наступного дня вона викликала сина на розмову. Будемо з’їжджати з її квартири!

Мушу вам виговоритися, бо вже не витримую. Надіюсь, що встигну описати свою ситуацію, поки не прокинеться син, або ж гірше, не відкриє своїм ключем двері свекруха.

З чоловіком ми побралися два роки тому, якраз перед самим повномасштабним вторгненням.

Живемо ми в квартирі матері Романа.

Свекруха зі свекром жила в цій трикімнатній квартирі. Та за рік до весілля тата Романа не стало. Ось свекруха й вирішила переїхати до своєї мами, а цю квартиру нам віддати.

– Комунальні я не стягую за три кімнати. Нам з мамою буде зручно разом. А ви, молоді, вже тут ґаздуйте, як хочете.

Я зраділа, бо сама з села. В мене є ще дві рідні сестри незаміжні. Думала, яке ж щастя на голову звалилося і не треба іпотеку всяку брати.

Коли після весілля Ольга Василіана не віддала нам свої запасні ключі від квартири, я сприйняла це нормально. Мало що може трапитися, а так завжди “запаска” буде в мами Романа.

До появи дитинки вона не часто до нас заглядала. Але як тільки на світ з’явився Златанчик, її ніби “маслом” до нас дорогу помастили.

Заходить, не стукає навіть.

Спершу я не зважала, бо більше дитинкою була зайнята.

Якось я не встигала і попросила Ольгу Василівну приготувати нам щось на вечерю, але вона сказала, що на чужій кухні ґаздувати не збирається.

Я це дуже добре запам’ятала. Мені було образливо. Син тоді капризував і хотів бути лише на моїх руках. Я з горем пополам зварила бульйон і ті макарони.

А недавно прийшла вона, вся така нафарбована, щаслива. Я якраз малого на обідній сон вкладала.

Свекруха залишилася на кухні сама.

Десь через пів годинки я приходжу, а вона бутерброди з ковбасою, домашнім дорогим маслом і помідором наминає.

Я не знаю, як так вийшло. Ці слова самі з мене вирвались, бо зазвичай я мовчу в таких ситуаціях.

– Ви ж казали, що на чужій кухні не ґаздуєте! А чого тоді по нашому холодильнику лазите? Ви туди щось ложили?

Читайте також: Коли в торговому центрі я побачила свого колишнього чоловіка, то ледь не розплакалася. На місці дружини Валери повинна була бути я. Та я сама зруйнувала своє щастя. Не вірила я в свого чоловіка і при найменшій можливості проміняла його на “бізнесмена” Андрія. Тепер живу від зарплати до зарплата, ще й заглядаю на мамину кишеню, бо з двома дітьми одній дуже важко

Свекруха не доїла того бутерброду, вийшла з квартири.

А недавно вона Роману зізналася, що почала зустрічатись з якимось чоловіком. Якщо все в них буде серйозно, то прийдеться нам з Романом з’їхати з тої квартири, бо вони тут жити будуть.

Я навіть боюсь про це думати. Ми тут стільки грошей в ремонт вклали. І що тепер? Все це їй залишити і переїхати на орендовану?

Тепер шкодую, що за цей бутерброд і холодильник їй сказала.

Може, я її тим і розізлила…

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page