iBilingua

Заздрість знищує людину з середини. Моя історія про рідну сестру мого чоловіка.

Мене звати Христина, коли виходила заміж за Романа було дев’ятнадцять. Колись весілля гуляли по-іншому: в суботу у молодої, а в неділю у молодого.

Та все щось пішло не так з родиною чоловіка вже з першого дня. Свекрусі не сподобалась я, бо завжди відповідала відверто на те, що мені не подобалося. Як кажуть у народі “з перцем дівчина” -це про мене. Роман мене полюбив такою, якою є…

Та його родина з першого дня була така зверхня. Сестра чоловіка Іра почала докоряти: “Як тобі з таким животом, ще й гуляти на весіллі. Навіщо дотягнула до такого?”

На що я відповіла: ” Не твоя це справа, Ірино, подивись краще на себе, пильнуй свою сім’ю”. А пильнувати було кого, бо її чоловік часто заглядав у чарку.

Вона заздрила усім, хто краще жив. Бо не могла жити зі своїм чоловіком, він її часто ображав, тому Іра втекла від нього до батьків. Життя в неї не склалося.

Від неї ішла завжди негативна енергія. Пригадую, коли Ірина приїжджала в гості, у мене був неспокій на душі. От і цього разу приїхала на відвідини, бо народилась донечка, Євою назвали.

Роман сказав: “Христино, прийми сестру, як належить.” Я наготувалась тоді, було все: і борщ, і підлива з м’ясом, і голубці, і холодець, різні салати.

“Смачно так”, – сказав Роман. А Ірина мовчала, та потім, коли вийшла на двір, щоб поговорити з братом, сказала: “Кого ти взяв собі за жінку, Романе, навіть їсти не вміє готувати!”

Мене розлютили її слова, я не витримала і прогнала Ірку з подвір’я. Минали роки, у нас з Романом народився ще синочок.

Чоловікова родина рідко приїжджала, казали, що то нема до кого їхати. Розумію, можливо, Роману бракувало спілкування з ріднею.

Читайте також: Галина, наша невістка, пані міська, та заради Степана, освоювала всі сільські роботи. Одного разу мама розказувала, як вони зі Степаном курку патрали, видно було, що боїться, та не залишила його одного. Та все змінилося в одну мить. Галина занедужала. Коли відчула, що “свічка” ось-ось погасне, покликала до себе чоловіка і подругу Оксану. Її останнє прохання вони не могли не виконати. До сьогодні дивуюся їхньому коханню

Вони віддалялись від нас. Чоловік на заробітках, а наша Єва стала дорослою. Прийшов час гуляти весілля, та зараз, у такий важкий час, зовсім не до гуляння.

Молодята взяли шлюб і запросили гостей на святковий обід. Та на ту гостину не хотіли просити тітку Ірину, бо знали, що все закінчиться докорами…

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua