Я народили Мирону стільки дітей, скільки він просив, а виявилося, що багатодітна сім’я для мого чоловіка непосильна ноша. Чоловік покинув із п’ятьма дітьми, я у повному ступорі. Та про все спочатку.
У мого чоловіка Мирона в молодості були досить патріархальні погляди на родинне життя, він сказав, що хоче велику сім’ю, я була з ним у всьому згодна. Я люблю дітей, будинок, господарство, готувати, прибирати, приймати гостей. Це все – моя стихія! Я залишила інститут, коли пішла у перший декрет, а потім через рік – одразу ж у другий. Мені ніколи було вчитися. Чоловік Мирон сам забезпечував сім’ю.
Звичайно, ми ніколи не були багатими, але на все необхідне вистачало. І мені на мої витрати Мирон грошей завжди виділяв. Бували складнощі, але ж ми справлялися. Бізнес у чоловіка теж зі змінним успіхом йшов угору.
Після другої дитини я трохи вибилася з сил, витримала паузу, але допомагали наші батьки морально і матеріально, тому через два роки народила я третю дитину. Мирон не міг натішитися, йому подобалося відчувати себе головою великої родини. У нього навіть солідності ніби додалося у його 28 років!
Наша четверта дитина народилася теж через два роки після третьої. І мені здавалося, що я не витримую фізично. До п’ятого немовляти я була не готова і відтягувала цей момент наскільки це можливо. Коли мені виповнилося 30, то подарунком мені стали чергові дві смужки. Це був взагалі найважчий рік, я не витримувала, і очікування було важчим, ніж зазвичай.
Народилася донька Маруся, після чотирьох хлопчиків. Здавалося, що Мирон неймовірно щасливий! А коли їй було півроку, він раптом повідомив, що йде від мене. Сказав, що він зрозумів свою помилку, велика сім’я — це дуже добре, але він не встиг як слід насолодитися життям, а воно в нього одне і він хоче зараз, поки ще досить молодий, встигнути пожити.
Я спочатку не зрозуміла цього повороту взагалі, порахувала, що це якийсь період у Мирона і все минеться. Але він усе вирішив серйозно. Розділив майно, виділив мені щомісячне утримання та подав на розлучення.
Мої батьки в гігантському подиві. У мене на руках немовля і четверо інших дітей! Всі спроби поговорити з Мироном упираються в стіну, він просто не розмовляє зі мною про стосунки, одразу кладе слухавку. Він обговорює зі мною лише дитячі питання та грошові.
Я у повному ступорі. Що сталося, як це зрозуміти, що робити і в чому я винна? Як далі жити? Батьки мене підтримують, але у них своє життя, робота. Кому я потрібна з таким “урожаєм” діточок?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
