Я не дозволю продати цю квартиру. Вона моя, і крапка, – сказала я мамі, в якої округлилися від почутого очі. – Чому, коли бабусі була потрібна допомога, ви всі були “при справах”? Я через догляд не змогла вступити до омріяного університету, а ви тепер будете мені палки в колеса вставляти? – Після цієї розмови я перестала бути їхньою родичкою. – Ми не думали, що ти така черства!
Нещодавно зустріла свою однокласницю Тетяну попліткувати про те, у кого як справи, хто вийшов заміж, а хто розлучився.
І ось, що Таня розповіла мені про своє життя. Після закінчення школи Таня переїхала жити до бабусі.
Бабуся Тетяни дуже хворобливою була, без нагляду ніяк. Ось Тетяна і доглядала за бабусею.
Допомагала по господарству, готувала і в аптеку бігала за ліками. Після школи Таня ні куди не стала вступати, вона відразу ж знайшла собі роботу нянькою в дитячому садку.
Каже, що довелося, ліки дорогі, а у бабусі майже вся пенсія на одні ліки і комунальні платежі йшла, а так вже легше.
Родичі Тетяни були раді, що та живе у бабусі, допомагає їй. Бабуся прописала Таню в свою квартиру, а десь через рік, поки Таня була на роботі бабуся покинула цей світ.
Після прощання, батьки Тетяни і її брат дізналися, що Таня виявляється стала власницею квартири.
Стали натякати, що цю квартиру краще було б продати і купити новеньке авто. Але Тетяна їм сказала, що продавати вона квартиру не буде, а буде в ній жити.
Після цього батьки стали вважати Тетяну, мало не зрадницею і навіть перестали з нею спілкуватися і розмовляти, як ніби вона їм чужа.
Я вважаю, що Тетяна правильно зробила, що не стала продавати квартиру. Адже в наш час дуже важко придбати власне житло.
До того ж квартиру цю вона заслужила. А як вважаєте ви?
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
