Я не хочу працювати і витрачати свій час на щось інше, окрім родини і дитини.
Коли я виходила заміж, то всі подруги мені заздрили: мій чоловік не тільки привабливий, але ще і з багатої сім’ї. Він старший за мене на 7 років, займає високе положення в суспільстві і володіє розкрученим бізнесом.
Під час цукерково-букетного періоду він ні в чому мені не відмовляв. Крім романтичних подарунків, Олександр влаштовував мені шикарні відпустки, дарував шуби і практично повністю забезпечував…
Даючи свою згоду вийти заміж за цю людину, а була впевнена в тому, що мене чекає безтурботне і щасливе життя. Але я помилилася, мої очікування не справдилися.
Згодом чоловік кардинально поміняв своє ставлення до мене. Після народження третьої дитини він згадав про те, що завжди хотів собі дружину-партнера, а не домогосподарку, і що непрацюючі жінки його абсолютно не приваблюють.
Сашко каже, що побут мене остаточно «з’їв», і що я вже зовсім не та, що була раніше. За його словами, за той час, що я була в декреті (в цілому це 6 років), зі мною стало ні про що говорити, і я запустила себе зовні…
Я розумію, що багато в чому його слова обґрунтовані, але не можу зрозуміти, як він собі уявляє поєднання ролі багатодітної матері і бізнес-вумен. Він ставить мені в приклад свою родичку, але вона абсолютно не бачить власних дітей і не займаються ними. Але я не хочу повторювати її долю, і не хочу, щоб моїм дітям маму замінила няня! Вони у мене і так практично не проводять часу з батьком, тому що він завжди зайнятий.
Так що, їх ще й мами позбавити?
Після довгих суперечок, мені все-таки довелося поступитися чоловікові. Я стала вести бухгалтерію його фірми. Однак моя голова часто зайнята сімейними проблемами – я дуже переживаю за дітей (молодшому всього 2 рочки), і на роботі зосередитися буває важко. Плюс до всього, мені, на відміну від чоловіка, не байдужі хвороби дітей і важливі для них заходи, тому іноді я намагаюся піти раніше або делегувати свої обов’язки комусь іншому на роботі… Через це ми з чоловіком стали сваритися ще частіше.
Я не можу зрозуміти, чого він хоче: спершу просив у мене «велику сім’ю», а тепер позбавляє можливості ростити власних дітей, і дорікає в тому, що стала нудною. І його підтримує його мама, моя свекруха.
Невже у когось виходить поєднувати виховання дітей і кар’єру? Для мене друга дитина була вибором: зупинитися на одній дитині і продовжувати працювати або присвятити своє життя материнству. Але судячи зі слів благовірного, я повинна бути «супер-жінкою» і все і скрізь встигати. Хочеться замкнути його і його маму у нас вдома на тиждень з дітьми, щоб вони скуштували всю красу догляду за ними і перестали чекати від мене неможливого… До того ж моя мама ніколи не6 працювала, родину у нас забезпечував тато, а мама піклувалася про нас всіх, забезпечувала вдома затишок і тепло. І я дуже сподівалася, що так доля чекає і мене…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
