У кожній родині є свої недоліки, і у кожної людини є те, що вона не хоче втрачати.
Ось і я не хочу втрачати свою сестру і свою мачуху. Нехай вона чіпляється до мене, нехай не любить, і сестра часто ображається, але вони самі прийшли в нашку родину і я не хочу потім залишитися сама.
Мій батько дуже спокійна і навіть байдужа людина, його майже ніколи немає вдома. А коли є, то з ним і поговорити неможливо, завжди зайнятий. Ніколи ні про що не спитає, хоч жили ми вдвох і нікого в нього, крім мене, в той час поруч не було. з друзями ж мені не щастить чомусь і я завжди сиділа вдома в тиші, чекала біля вікна того, хто все одно нічого не скаже… Тільки цокав годинник над моєю самотністю. У ті дні мені нічим було зайнятися і я завжди хотіла завести собі кішку, хоча б єдиного друга. Але й це батько забороняв.
Було дуже нудно і сумно, але якось до нас приїхала тітка і моя двоюрідна сестра, спочатку приїхали на час, а потім…
Тітка Таня полюбила мого батька Андрія. Вона добре все влаштувала в будинку і тепер тут дуже затишно.
Ми гуляли всі разом в місті, Таня з тіткою Наталею подарували мені біле кошеня з різнокольоровими очима. З їх появою в нашому житті я більше не нудьгувала. Але у тітки і Андрія почалися сварки. І сварки ці – через різні дрібниці, наприклад: двері сусідці відкрив, пішов в магазин коли вона на роботі, або того гірше – в фільмі красуня виявилася, а батько про це вголос сказав…
Так було три роки майже кожен місяць, і я вже сама хотіла, щоб вони поїхали звідси. Але коли я дізналася що моєї справжньої мами вже немає на світі, а Таня сказала, що ще одна сварка – і вони поїдуть,що вже все готово для від’їзду, тоді яусвідомила, що зовсім не хочу що б вони поїхали, не хочу знову лишитися з батьком сама, мені тільки 16 років…
Але зовсім не знаю що можна зробити, що б вони більше не лаялися. Можете дати пораду, люди?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
