Я не ладила зі своєю свекрухою. А так як ми з чоловіком жили в моїй квартирі, то я просто заборонила їй приходити в мою квартиру зі своїми причіпками і моралями. І сама до неї не їздила – навіщо мені зайвий головний біль.

Поки я не заборонила їй шастати в мою квартиру, свекруха просто з маніакальною одержимістю лізла абсолютно в усі. Не так її синочка годую, не так одягаюся, не так підлогу мию. Загалом, докопувалася до мене як до стовпа з анекдоту: «Не так стоїш, не так світиш, не так тінь відкидає.»

Перший час я мужньо (або нерозумно?) терпіла її причіпки. Я намагалася акуратно натякнути, що все перераховане вище – не її справа. Потім я стала говорити їй про це прямим тестом. Свекруха кивала, погоджувалася зі мною, але вистачало її хвилин на 10 від сили, потім вона продовжувала «повчати нерозумну невістку».

Останньою краплею стало те, що замість висить у моїй вітальні портрета моїх батьків, я повинна була повісити туди величезну фотографію свекрухи, яку вона притягла саме для цього. Замах на пам’ять батьків, просто вивело мене з себе і я її виставила, зі словами:

– Двері мого дому завжди закриті для вас. Всього найкращого.

Настав саме спокійний час в моєму житті за останні пару років: можна було підскакувати при кожному дзвінку в двері, ніхто не приходив до мого будинку з приниженнями і безглуздими причіпками.

Вчора я відпросилася з роботи раніше – у нас з чоловіком була перша річниця весілля. Я вирішила зробити йому сюрприз: купила подарунок, продукти для романтичної вечері і пляшечку шампанського.

Весело насвистуючи, я спробувала відкрити двері в квартиру, але у мене нічого не вийшло. У замковій щілині з того боку дверей, був вставлений ключ. «Чоловік вдома, сюрпризу не вийде» – трохи засмутилася я. Я ще просто не знала, який «сюрприз» чекає мене сьогодні ввечері.

Чоловік відкрив мені двері і пустив додому. У нього був дивне обличчя – трохи винувате і засмучене. Я не стала загострювати на цьому увагу – може, він теж щось запланував, а тут я прийшла.

Ми разом приготували вечерю, накрили столик в спальні, запалили свічки і розлили шампанське. Коли романтичну вечерю плавно перетік в не менше романтичне продовження, відчинилися двері шафи і звідти вилізла… свекруха!

Вона почала рухатися в бік виходу зі словами:

– Ну хто так робить? Синочку, ти ж собі зламаєш що-небудь. Лежи спокійно, нехай дружина сама старається. Я піду, напевно.

Відійшовши від шоку, я схопилася, накинула халат і гаркнула:

– А ну, стояти! Що ви робите в моїй шафі ???

– Подивитися прийшла, в яких умовах живе мій син, ти ж мене не пускаєш. Свинарник, нічого іншого я від тебе і не очікувала. Синочку, я піду, потім договоримо.

– Вам не соромно, за нами підглядати? Чому раніше не вилізли? Ідіть геть звідси! Вам нема чого робити в моєму домі!

Я не вірячи повернулася до чоловіка:

– Ти що, знав, що твоя мати сидить у шафі? Знав, і все одно вирішив виконати подружній обов’язок?

– А що такого? Мама адже. Що вона не бачила? Ти б потім в душ пішла, я б її випустив. Сама винна, перед вечерею в душ швидко сходила, мамі довелося назад лізти.

Це взагалі нормально, що чоловік сховав свекруха в шафі, немов коханку? Навіщо? Прийшла і прийшла, так, я була б не рада. А зараз я просто в гніві.

Чоловіка я виставила слідом за його матусею. Адже це ще тільки рік шлюбу, далі явно було б гірше. Не треба мені такого щастя…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!