Скоро буде вісім місяців, як мій син Василь розлучився з Діаною. Я всю зиму себе погано почувала. Як не одне підчеплю, то інше. Тому так вийшло, що довгий час я онучки Мартусі не бачила.
А тут нарешті випала така можливість. Я зателефонувала Діані та домовила про зустріч. Вона спочатку з неохотою говорила, а потім таки дозволила зустрітися.
Моїй онучці вже 8 років. Я дуже її люблю і намагаюся підтримувати з Мартою зв’язок, незважаючи на те, що батьки її розлучені. Поки син з невісткою жили разом, я приходила майже кожен день і няньчилась з Мартусею.
Я ніколи не шкодувала на онучку грошей і завжди дарувала дорогі подарунки. Кілька разів навіть на море в Одесу з нею їздила, поки батьки працювали.
Тож мене не назвеш поганою бабусею. Тим більше, я не винна в тому, що мій син вирішив розлучитися. Просто стосунки з дружиною зійшли нанівець і він полюбив іншу жінку.
Так у житті трапляється. Деякі жінки знають, що їх чоловіки ходять наліво та обирають позицію страуса. Проте Діанка й думати про це не хотіла – вона того ж вечора з’їхала від Василя і почала життя з чистого аркуша.
Двокімнатну квартиру Василь залишив дружині. Однак Діана все одно продала нерухомість і купила в іншому районі, щоб рідше перетинатися з моїм сином.
Я дуже за них хвилювалася. Я розуміла, що невістці одній буде дуже важко. Та й Марті не позаздриш. Довелося школу міняти, наново адаптуватись. Вона сама цілий день удома сидить, адже Діана працює допізна.
Говорив син, що колишня дружина хоче найняти няньку. Тобто від моєї допомоги вона взагалі відмовилася.
Діана мала на мене образу, я це відчула відразу. Але я з невісткою не сварилася і не збиралася псувати стосунки. Я ж бабусею не перестала бути, тому хотіла й надалі спілкуватися з Мартою.
Однак Діані це не дуже подобалося. Та й вона думала, що я якось заважатиму її особистому життю.
Вона зі мною навіть розмовляти не хотіла. Вручила внучку та сказала, о котрій годині привести додому. Ну прямо перед носом двері зачинила! Ми з Мартою пройшлися магазинами, накупили обновок, покаталися на атракціонах і сходили до кафе.
Загалом онука була щаслива. Я її привела додому, думала, Діана мене хоч в квартиру запросить. Я вже собі на уявляла, як сиджу з нею за кавою. Та цього не сталося.
Я в подиві. Я була впевнена, що ми душевно посидимо та з’ясуємо стосунки, адже ця напружена атмосфера мені геть не до вподоби. Мені просто до сліз прикро.
Хіба я заслужила на такий прийом? Невже так важко було в квартиру на пів години запросити? Не чекала такого я від колишньої невістки.
А що ви скажете з цього приводу?
Чи я хочу багато?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт