fbpx

– Я не зобов’язана сидіти з вашою дитиною, – свекруха не відчувала за собою ніякої провини, – у дівчинки є батьки. Так мені все одно на ваші обставини і не збираюся я нікому давати звіт і заздалегідь повідомляти про свої плани!

Нашійз чоловіком дочціЛізі 2 роки. На сімейній раді було вирішено в цьому році влітку поїхати на море.

Справа в тому, що у мого чоловіка взимку прихворів, одужував він довго і важко, лікарі радили: треба якщо не в санаторій, то хоча б курсівку взяти і відпочивти, а чоловік буде ходити на необхідні процедури.

– З глузду з’їхали, – замахала руками свекруха, – тягти на півдня таку малявку, – їдьте самі, беріть курсівку на процедури, а Лізоньку залишите мені. Вона вже велика дівчинка, я посиджу.

Сказавши мамі чоловіка величезне дякую, ми зайнялися пошуками санаторію, в якому нам би надали такі послуги. Купили по інтернету, оплатили, квитки на літак взяли.

Моя мама працює, відпустка належить їй взимку, так що люб’язну пропозицію свекрухи довелося до речі.

Грошей, звичайно, в обріз. Процедури і обстеження не з дешевих. Але ми ж без дитини їдемо, нам вистачить.

До вильоту залишалося два дні. Дочка примудрилася буквально напередодні застудитися, температури не було, але дівчинка була млява і з нежиттю. Набравши ліків для дочки в аптеці, ми пішли всією сім’єю до свекрухи в гості, домовитися, дрібнички дочки закинути.

Мама чоловіка зустріла нас привітно, Лізу по голівці погладила і все щебетала про погоду і ціни в магазині.

– Мам, давай домовимося, – сказав чоловік, перериваючи цей потік, – ми завтра ввечері Лізу остаточно до тебе привеземо, ми їдемо на 15 днів, а речі ми вже принесли майже всі.

– Які речі? – свекруха зробила нерозуміючі особа, – Куди ви Лізу завтра ввечері приведете?

Пояснюємо, що їдемо на море, домовлялися ж, що Ліза 2 тижні залишиться у неї.

– Я не можу, – каже мама чоловіка, – у мене плани змінилися. І не хлопайте очима. Хіба мало, що я обіцяла. Я доросла людина, можу і змінити рішення.

Чоловік розлютився, якщо плани змінилися, то чому нам раніше про це ніхто не повідомив?

– Я не зобов’язана сидіти з вашою дитиною, – свекруха не відчувала за собою ніякої провини, – у дівчинки є батьки. Так мені все одно на ваші обставини і не збираюся я нікому давати звіт і заздалегідь повідомляти про свої плани.

Чоловік взяв мене за руку і потягнув за собою.

Свекруха подзвонила через годину:

– Я все придумала, – повідомила вона, – нехай їде син, йому лікуватися треба, а ти з дочкою можеш і вдома посидіти, без моря обійдешся.

Я кинула трубку, ще не вистачало мені тепер знущання слухати. І потім, ось як хочете, а я роздільного відпочинку чоловіка і дружини не розумію! Нас мама моя виручила: пояснила начальниці ситуацію, взяла 2 тижні за свій рахунок, Лізу ми залишили у неї.

Ми з’їздили, чоловік пройшов курс лікування, відпочили, побули вдвох, а по поверненню я побачила у сестри брата в соцмережі фотографії: вона, свекруха і син сестри чоловіка на морі!

– Так, – з викликом сказала свекруха, – Марина оплатила мені дорогу і проживання, щоб я там могла дати їй свободу і сидіти з онуком! Якби ви не поскупилися, я б з вами поїхала і там з Лізою побула.

Напевно те, що вона сама говорила про шкоду зміни клімату для свій 2-х річної внучки і відмовляла нас від поїздки з дитиною, вилетіло з свекровіной голови.

Та й хто так робить? Сказала б відразу, що хоче на море поїхати з дочкою, ми б не металися в такому авралі. Адже не напередодні же вона дізналася про те, що не залишить внучку у себе!

Тепер ми уникаємо спілкування з мамою чоловіка, а вона періодично дзвонить і звинувачує нас в егоїзмі:

– Я повинна була залишитися без поїздки, заради вас? Ви невдячні! Ось дочка мене любить, вона мене на море взяла, я там навіть рази 3 викупалася.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page