Люди добрі, мені тепер через цю ганьбу, хоч з хати не виходь.
Я не раз бачила, як моя Ярина то з квітами, то з кавою додому приходила, але я і подумати не могла, звідки все це бере свій початок.
Ми з чоловіком виростили дві доньки.
Старша наша Оксанка вже вийшла заміж, подарувала нам зі Степаном двох онуків. На даний час вона живе і працює в Польщі.
Після 24 лютого довелося виїхати, щоб захистити дітей. Наш зять ще перед вторгненням виїхав туди на заробітки, ось вона і подалась до нього. Поки додому не планують повертатися, а там, хто його знає. Час покаже.
А ось молодшій нашій Яринці – 23 недавно виповнилося. Деякий час вона також в Польщі підробляла, але так, поїде на місяць-два і повернеться в Україну. Я розумію її прекрасно, молода, хоче і одягнутися і підмалюватися. Ми з чоловіком чим можемо, допомагаємо, але зарплати зараз, самі розумієте – не розженешся.
Яринка наша вже два роки, як зустрічається зі своїм однокласником.
Богдана і його сім’ю ми прекрасно знаємо, оскільки живемо ми в одному селі, більш того, на одній вулиці.
Ми з чоловіком з дня на день чекали, що Богдан зробить нашій дочці пропозицію, але вийшло так, що вони розійшлися. Не буду описувати причину, це їхні справи.
Я, звичайно, трішки засмутилася, бо було навіть таке, що він в нас ночував. Не подумайте, дочка в нас вихована. Просто бувало таке, що засиділися довше за переглядом фільму, чи святкували щось. Молоді, а коли будуть розважатися, як не зараз.
І Ірина, мама Богдана, трохи засмутилася, бо вже бачила мою Яринку своєю невісткою.
Десь глибоко в душі всі ми надіялися, що вони таки помиряться, але час минав, а цього не ставалося.
Аж тут моя Яринка знайшла собі роботу в області хорошу. Я зраділа, бо вже краще, ніж в ту Польщу мотатися.
Коли вона вперше з букетом квітів прийшла, я не здивувалася, Яринка в мене симпатична дівчина, мало чого.
Через два дні новий букет, ще й банка кави, і то такої – не дешевої. Наступного разу з міста Ярина привезла м’яку іграшку і цілий пакет фруктів.
Я почала випитувати, бува, не з Богданом вона помирилася, та дочка лише мило усміхалася.
Я розуміла, що когось таки донька зустріла і щиро за неї раділа.
Але щастя моє в одну мить закінчилося.
Подарунки набирали обертів, а хата перетворилася на оранжерею – вся в квітах. І ромашки і троянди і хризантеми.
А недавно я в магазин бігла за кришками, бо огірків стільки вродило, що не встигаю консервувати. На зустріч мені вибігла Ірина, сваха, як ми колись називались.
– Ой, будеш ти зі своєю ще мати! Від кого від кого, а від Ярини я такого не чекала.
– Ірино, та що сталося?
Мені ледь серце не вискочило.
– Та мій Богдан сказав, що з Яриною більше не буде зустрічатись, бо в неї вже є купа кавалерів. А ти знала, про те, де твоя донька зареєструвалася, і що виробляє?
Я мало не остовпіла.
– Де, Ірино, не мовчи!
Та там де знайомляться. Мій Богданчик випадково туди зайшов і її фото побачив. Та там стільки коментарів, що не перечитаєш…
Дома я з дочкою поговорила. Ярина призналася, що і справді там знайомиться, але нічого поганого в тому немає.
Розумом я це і сама розумію, світ йде вперед і багато молодих людей там щастя знаходять. То чому моїй дочці не спробувати.
Але найгірше те, що Ірина почала по селу плітки розносити, що моя Яринка така-сяка!
Бо як її сину вона не дісталася, то і іншим вона в руки не попаде.
Я почала просити, щоб дочка помирилася з Богданом.
– Ти його вже давно знаєш! А там попадеться, хтозна який. А те, що Богдан тебе образив, то нічого. Ти ж не ваза кришталева. Жінка повинна закривати очі на таке. Не ганьби нас з батьком в селі, нам з тими людьми ще жити і жити.
Та дочка і слухати про Богдана нічого не хоче.
Якось вона натякнула мені, що один там є, ну дуже хороший. На машині її возить і в ресторан і подарунки купує.
Дочка світиться від щастя, а мене не покидає думка, помирити їх з Богданом.
Дуже дорога мені репутація в селі.
Щоб ви мені порекомендували зробити? Чи можна там знайти нормального чоловіка?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
