Я одружений, дружина – чудо, просто золото. Люблю її, як нікого іншого, і вона мене теж любить. Але я дуже захопився колегою, у мене з нею бурхливий роман. Дружина, якщо чесно, сама винна.
Я одружений офіційно 3 роки, разом з дружиною живемо вже 7 років. Дітей немає. Дружина – чудо, просто золото. Люблю її, як нікого іншого, і вона мене теж любить. Відносини у нас чудові, бувають і розбіжності, звичайно, але на те ми і люди, щоб все вирішувати розумно, скаржитися нема на що, тільки живи і радій!
Але недавно дружина влаштувалася на підробіток і помітно віддалилася від мене. Там навколо неї в’ються хлопці, кожен другий залицяється, самооцінка у неї стала зашкалювати і бити через край. Я постійно ревную!
До того ж, Оля стала груба зі мною без всяких на те причин і помітно охолола до мене.
І ось я на роботі, сам того вчасно не помітивши, зблизився з однією дівчиною-колегою, Світланою. Почалося все з легкого флірту, якому я значення не надавав, але потім вона стала робити мені приємні речі: то щось смачненьке принесе, то кличе разом обідати, то з Днем народження привітає, то додому підвезе, то на Новий рік подарунок зробить…
Не сказав би, що вона красуня, дружина моя набагато красивіша, але від такого ставлення до мене я просто тану, і я не встояв, у нас почався роман. Мені хочеться проводити з нею час! На роботі весь час чекаю, коли ж прийде вона, і постійно шукаю привід, щоб до неї зайти. Звісно, таємно листуємося з нею, чищу листування, щоб дружину не засмучувати, щоб вона не здогадалася про мою зраду.
У мене до Світлани потяг навіть більше емоційний, ніж фізичний, але і фізично мені з нею добре. А на тлі «охолодження» дружини так тим паче.
Ми недавно поговорили і дійшли до того, що треба припиняти це все (Світлана знає, що я одружений, і у самої є хлопець). Але порвати повністю неможливо, тому що ми по роботі все одно контактуємо, і або я не стримуюся і включаю вогник в очах, або вона, і все стається знову…
Коли у мене тільки все почалося (кілька місяців тому), я говорив дружині, що мені її не вистачає: її тепла, її емоційної присутності, але ось тільки днями ми прийшли до того, що треба сісти і поговорити. Але вже я трохи замкнувся від неї, тому що довго стукав у глуху стіну її холоду і завищеної самооцінки. Ну і ще Світлана зі своєю добротою… Можливо вона мене дійсно відчуває і кохає? У мене голова йде обертом. Не хочу розлучатися з дружиною, мені дуже дорогі ці відносини, дуже ретельно ми їх будували. Всі, хто нас знають, захоплюються нашими відносинами і кажуть, які ми молодці, але я бачу, що весь “дім” нашого кохання трохи йде тріщинами… Чи можливо знову все повернути, як було? Якщо я порву зі Світланою, чи буду знову щасливим з Ольгою? Не знаю, не можу зрозуміти і розібратися…
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!