Останній раз ходила на побачення ще 6 років тому. Зараз у мене абсолютно новий життєвий етап. Непростий етап! Я навіть не думала починати нові стосунки, але все сталося само. Чоловік преший зі мною познайомився, проявив ініціативу.
Запросив на побачення.
Я одягла найкращу свою сукню, бо знала, що ми йдемо в дорогий ресторан. Але я навіть подумати не могла, що там наскільки дорого! 2300 гривень за порцію салату “Цезар”! У мене всього на той момент з собою було 5000 гривень в сумочці! В житті не бувала в закладах з такими несусвітні цінами. Я замовила порцію салату і вино. (За матеріалами)
Але чоловік взяв ще й хінкалі. Було смачно, але їжа в рот не лізла за такі-то гроші! Тільки в кінці побачення чоловік зрозумів, через що я переживаю і наполіг на тому, щоб він сам оплатив вечерю, оскільки саме він запросив мене в таке дорогий заклад. Довелося погодитися, оскільки оплату 50/50 я б фізично не потягнула.
Було ще кілька побачень, потім відносини перейшли в іншу площину.
І якось увечері в суботу я попросила його залишитися вдома і нікуди не ходити їсти. Заздалегідь підготувала продукти для моїх хінкалюшечок. Того вечора зробила сирні хінкалі з сулугуні та з баранини. Не хочу хвалитися, але хінкалі вдаються мені дуже добре.
Моя мама майже 15 років жила в Грузії і навчилася (а потім і мене навчила) їх готувати якісно. Весь секрет у правильно підібраному м’ясі, поєднанні спецій і зелені.
Я думала, мій чоловік лопне, коли доїв дві величезні тарілки з моїм фірмовим блюдом.
Лежимо після вечері, дивимося фільм, і тут він видає:
“У ресторані такі гроші беруть за хінкалі, а твоїм вони навіть в підметки не годяться! Ось же!”
Приємно отримати комплімент і одночасно обігнати найдорожчий ресторан у нашому місті!
Фото ілюстративне з відкритих джерел.
