Я перестала спілкуватися з сестрою, п’ять років тому, коли мій чоловік пішов до неї, кинувши мене. Хто в цьому всьому винен, я тоді розбиратися не стала.
Так остий рік, ми з сестрою, не спілкуємося, але мама завжди намагалася нас помирити, то ніби випадково зустрінемося у мами, то ще що-небудь, тільки у неї ні чого не виходило.
Хоч ми і не спілкувалися але все одно, мені було цікаво, дізнатися як там моя молодша сестричка.
Через маму, дізналася що мій колишній і від неї пішов, прожили вони недовго, знайшовши іншу, молодшу, хоча куди ще молодше, адже Маринці на той момент було, всього двадцять чотири роки.
Нещодавно мами не стало, але навіть на прощанні, ми не обмінялися не жодним словом. Я бачила, що сестра хотіла підійти, поговорити, але не наважувалася.
Потім довго думала про нашу сварку і раптом, мені так захотілося обійняти її, адже ми з сестрою залишилися одні на всьому білому світі.
Я не витримала і подзвонила сестрі, добре що мама змусила взяти і зберегти номер телефону.
Трубку сестра взяла відразу. Ми домовилися зустрітися. Зустрівшись, ми в усьому розібралися, довго плакали і врешті-решт помирились.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
