Я підтримую вчинок Лілі, оскільки в першу чергу потрібно думати про власне життя. Вона ж ще зовсім молода. Діти мають жити з батьком, а не дивитися на бабусю, яка вічно ниє. Будинок для літніх людей для таких випадків і придумали.

Моя мама ще зі шкільної лавки дружить з Ольгою Василівною. Вони й працювали разом, тому продовжують підтримувати стосунки й досі.

Вчора ввечері вона мамі подзвонила і зі сльозами на очах повідомила, що її дочка Ліля зібралася відправити її до будинку для людей похилого віку. Вже навіть наперед все оплатила на декілька місяців.

І це після того, що вона присвятила себе доньці, заміж другий раз не вийшла, хоча претенденти були, і скажу я вам – не погані.

Само собою, моя мама підтримала Ольгу Василівну. Обурювалася на вчинок Лілі. Порадила подрузі не складати руки, а доказувати дочці те, що вона не заслужила такої старості. Не повинна Ліля так розпоряджатися її життям.

Поклавши слухавку, вона відразу ж прибігла скаржитися мені на погану дочку. Я, звичайно, розумію, що такий вчинок дуже неприємний, але на нього можна глянути і з іншого боку.

Пару років тому Ольга Василівна загриміла в лікарню, їй відняло  всю ліву, ой, вже й забула, чи праву сторону. Ліля, яка живе в іншому місті з чоловіком та дітьми, була змушена кинути все та приїхати. Причому їхала з дітьми, бо у чоловіка не склалися від початку стосунки з тещею. Діти навіть пішли до нової школи. Виходить вона пожертвувала своєю родиною заради порятунку матері.

Поставити жінку на ноги вдалося. Вона вже могла сама себе обслужити, але залишати одну не можна було. Мало що, а допомогти нема кому. Та й тих людей, які полюють на людей похилого віку, вистачає. Обчистять квартиру і оком моргнути не встигнеш.

Чоловіку, звісно ж, було одному і важко і сумно. Але він навідріз відмовлявся, щоб дружина приїжджала додому з тещею. Найняти цілодобову доглядальницю їм було не по кишені, та й на чужу людину пускати до хати не уже то й хотілося.

І ось, я так думаю, Ліля знайшла вихід з цієї складної ситуації – спеціальний заклад для літніх людей із медичним доглядом. Звучить не дуже приємно. Нікому такого життя не побажаєш. Але ж в першу чергу треба думати про своє життя, чи не так?

Це добре, що чоловік виявився вірним і стільки часу закривав очі на відсутність Лілі та дітей поруч. А міг же закрутити з ким завгодно шури-мури.

А що ви скажете?

Правильно вчинила Ліля? Чи все ж це не по-людськи? З мамою так не чинять?

Фото ілюстративне