fbpx

Я пішла збирати яблука в сад, а коли повернулась, не застала дітей вдома. Відразу побігла до сусідки, думала, вони пішли до неї. Я гукала біля порога та мене ніхто не чув. Тоді я зайшла до хати і потрапила до великої кімнати, а там на шафі, ви не повірите, виставка з іграшок моїх дітей, які постійно в нас зникали. Стефу я застала сплячою на ліжку, але про “знахідку” посоромилась запитати

Моя сусідка Стефа проживає життя, як то кажуть, не з Богом. В її голові постійно, як би кого обмовити, як би кому шпильку вставити, на кого злість зігнати зрання, і ще купа негативу ллється з цієї людини.

Причини такої поведінки я ніяк не можу збагнути.

З чоловіком ми переїхали жити до моєї мами, коли вже дочці було три, а сину п’ять років.

Щось ми не могли зжитись з його батьками. Тато мого чоловіка постійно заглядав до чарки, тай ті постійні конфлікти геть замучили мене, тому ми і вирішили поїхати до моєї мами, адже вона вже на той час жила сама. Сестра, яка жила з мамою, вийшла заміж і пішла жити окремо.

Наша сусідка наче на початку дуже зраділа, що ми приїхали, говорила, що тепер їй буде жити веселіше. Адже своїх дітей в неї не було, тому часто приходила бавити моїх. Але бавити, це гучно сказано, вона постійно дражнила їх, а потім говорила, які вони не чемні і сильно задоволена була від цього.

Якось я пішла збирати яблука в сад, а коли повернулась, не застала дітей вдома, відразу побігла до сусідки, думала, вони пішли до неї. Я гукала біля порога та мене ніхто не чув. Тоді я зайшла до хати і потрапила до великої кімнати, а там на шафі виставка з іграшок моїх дітей, які постійно в нас зникали.

В іншій кімнаті міцно спала Стефа, я легенько її розбудила і сказала, що шукаю дітей, та розумію що їх у неї немає, про знахідку я нестала нічого говорити, якось самій було незручно, тай не хотіла влаштовувати “бурю” через дурниці.

Коли я повернулась додому, то мама сказала, що діти були з нею, ходили до іншої сусідки дивитись на кошенят, а мене забули про це попередити.

Згодом ми з чоловіком придбали собі автомобіль, правда модель застаріла, та в гарному стані, як то кажуть двоє маленьких дітей, як потрібно кудись поїхати, то завжди легше на своєму транспорті, аніж на громадському.

Читайте також: Після весілля чоловік сказав: “Миросю, давай поживемо для себе, почекаємо трохи з дітьми”. Олег ніби наврочив. Так ми прожили для себе рік-два-десять… Це дуже багато. Зрозуміли, що не можемо мати дітей. Все змінила розмова з мамою. Було дуже важко. Ми зважували всі за і проти. І прийняли рішення, яке змінило наше життя!

Та ця новина геть розлютила нашу Стефу. Вона почала розповідати всім сусідам, що мій чоловік цупить гроші, а він працює інкасатором в банку. Що вона задзвонить до нього на роботу і нашле на нього перевірку.

А сьогодні зранку нам хтось перерізав інтернет кабель. Коли запитала мама в Стефи, навіщо вона це зробила, вона почала обурюватися і говорила, що мама має зятя непутьового і сама скоро такою стане.

Скажіть, як можна жити поряд з такими сусідами? І чи варто нам взагалі зі Стефою спілкуватись надалі?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page