Моя сусідка Стефа проживає життя, як то кажуть, не з Богом. В її голові постійно, як би кого обмовити, як би кому шпильку вставити, на кого злість зігнати зрання, і ще купа негативу ллється з цієї людини.
Причини такої поведінки я ніяк не можу збагнути.
З чоловіком ми переїхали жити до моєї мами, коли вже дочці було три, а сину п’ять років.
Щось ми не могли зжитись з його батьками. Тато мого чоловіка постійно заглядав до чарки, тай ті постійні конфлікти геть замучили мене, тому ми і вирішили поїхати до моєї мами, адже вона вже на той час жила сама. Сестра, яка жила з мамою, вийшла заміж і пішла жити окремо.
Наша сусідка наче на початку дуже зраділа, що ми приїхали, говорила, що тепер їй буде жити веселіше. Адже своїх дітей в неї не було, тому часто приходила бавити моїх. Але бавити, це гучно сказано, вона постійно дражнила їх, а потім говорила, які вони не чемні і сильно задоволена була від цього.
Якось я пішла збирати яблука в сад, а коли повернулась, не застала дітей вдома, відразу побігла до сусідки, думала, вони пішли до неї. Я гукала біля порога та мене ніхто не чув. Тоді я зайшла до хати і потрапила до великої кімнати, а там на шафі виставка з іграшок моїх дітей, які постійно в нас зникали.
В іншій кімнаті міцно спала Стефа, я легенько її розбудила і сказала, що шукаю дітей, та розумію що їх у неї немає, про знахідку я нестала нічого говорити, якось самій було незручно, тай не хотіла влаштовувати “бурю” через дурниці.
Коли я повернулась додому, то мама сказала, що діти були з нею, ходили до іншої сусідки дивитись на кошенят, а мене забули про це попередити.
Згодом ми з чоловіком придбали собі автомобіль, правда модель застаріла, та в гарному стані, як то кажуть двоє маленьких дітей, як потрібно кудись поїхати, то завжди легше на своєму транспорті, аніж на громадському.
Та ця новина геть розлютила нашу Стефу. Вона почала розповідати всім сусідам, що мій чоловік цупить гроші, а він працює інкасатором в банку. Що вона задзвонить до нього на роботу і нашле на нього перевірку.
А сьогодні зранку нам хтось перерізав інтернет кабель. Коли запитала мама в Стефи, навіщо вона це зробила, вона почала обурюватися і говорила, що мама має зятя непутьового і сама скоро такою стане.
Скажіть, як можна жити поряд з такими сусідами? І чи варто нам взагалі зі Стефою спілкуватись надалі?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла